ZMarketChangers Review https://zmarketchangers.com News and reviews of the game changing gadgets, audio products and technologies. Thu, 05 Sep 2024 11:55:28 +0000 uk hourly 1 https://wordpress.org/?v=6.6.1 https://zmarketchangers.com/wp-content/uploads/2020/12/mc_l2LOGOWHa-100x100.jpg ZMarketChangers Review https://zmarketchangers.com 32 32 186470212 СИМРЕЙСИНГ… Що це таке, навіщо, та як туди потрапити? https://zmarketchangers.com/uk/simracingintr/ https://zmarketchangers.com/uk/simracingintr/#comments Wed, 04 Sep 2024 11:24:36 +0000 https://zmarketchangers.com/?p=3936
photo courtesy of https://www.coolthings.com/

Доброго дня, шановні! Хочу поділитися черговим хобі, яке назрівало давно, відколи БПЛА стали мейнстримом у всіх сенсах і втратили для мене нішевий інтерес. Хотілося нового хобі, яке не буде обмежено факторами сезону, вартістю ремонтів, часом доби, тощо (як гелікоптери чи коптери). По суті щось домашнє, яке завжди під рукою, якщо з’являється вільний час. І таке підвернулося – симрейсинг.

Що таке ваш симрейсинг і звідки він взявся? Симрейсинг (симуляція гонок) це давно існуюча ніша розваг, у якій приставка чи ПК використовують у зв’язці із контролерами (в ідеалі, максимально наближеними до реальних) для участі у віртульних перегонах. Ще в далекі 2000-ті у нас з братом вже було кермо, педалі і ми ганяли в ралійних гонках Colin McRay Rally, у стерео-окулярах від GeForce2 Delux, правда, без зворотнього зв’язку на кермі.

З того часу багато що змінилося. Комп’ютерна графіка заматеріла, можливості ПК і периферії сильно збільшилися з точки зору симуляції реальної фізики, а з приходом заборон на пересування, у вигляді Covid19, багато реальних спортсменів, і просто любителі, масово переїхали в комп’ютерну симуляцію для відновлення інтенсивних тренувань та перегонів. До того ж, симрейсинг став офіційною кіберспортивною дисципліною зі своїми великими спортсменами, інвесторами, виробниками, блогерами та армією користувачів. Тобто, фактично, утворився ринок, десь на 600млрд $ на рік, і весь цей борщ складається з реальних спортсменів, які тренуються і їздять поруч із кіберспортсменами та любителями, купи периферії, кількох основних сим-тайтлів, у вигляді ігор, подій з великими призовими, та ще й величезною інформаційною наповнювальною на всіх основних майданчиках – від Youtube та Instagram, до дискордів та форумів. Паралельно з цим розвивається ринок ремісників – мододелів, дрібних виробників аксесуарів та периферії, розробників нових методів та підходів, та просто китайських копіпастерів всього цікавого, що вже було створено. Індустрія сформувалася, маховик набрав обертів. Відразу скажу, що це не як з БПЛА – як не крути, гелікоптери/літаки це дуже нішеве заняття через високий поріг входження за ціною/навчанням/вартістю помилок, але навіть коптери “для всіх”, типу ширвжитку від DJI, поруч не стояли по перспективності розвитку цього ринку. Тут вирішує відсутність обмежень експлуатації, можливість почати маючи тільки ПК/ноутбук або приставку, та бажання.

Отже, що ж мається на увазі під хобі у вигляді симрейсинга, і що воно дає взагалі?

Тут два основні шляхи розвитку ситуації: або є потяг до машин / гонок і бажання просто їздити та отримувати задоволення, паралельно вдосконалюючи свій сетап, з метою отримання максимально реалістичних відчуттів, або є аналогічна тяга, але вже зі спортивним підтекстом, бажанням отримувати титули та змагатися з іншими. Розвиток цього хобі, в тому, чи іншому напрямку, в чомусь цілком співпадає, а в чомусь сильно відрізнятиметься. Я, поки що, перебуваю на досить ранньому етапі і намагаюся поєднувати обидва напрямки. Таке теж можливо, але впливатиме на спортивні результати надалі, пізніше зрозумієте як. Поки говоритиму більше про фан, а ніж про спорт – при входженні це не так важливо.

Симрейсинг, незалежно від фінальної мети, дасть розуміння шосейно-кільцевих (ШКГ), ралійних та інших гонок на машинах різних класів (від серійних до Ф1), з безліччю спортивних нюансів (правила, пітстопи, налаштування, тощо), але, що найважливіше, за правильної периферії, дасть можливість відчути реальну (просимульовану) фізику водіння, дасть навички водіння та познайомить із реально існуючими подіями, трасами та чемпіонатами. Основна теза, закладена в симрейсинг, це використання ліцензованого контенту та периферії управління автомобілем. Це означає, що всі машини, їх фізика, налаштування, звуки, поведінка, фізика трас, їх точність, орагни керування та їх зворотній зв’язок – все це передано максимально достовірно та сертифіковано (схвалено, дозволено) до використання реальними спортсменами, виробниками, власниками трас та організаціями у світі гонок (наприклад FIА). Тобто, математична модель фізики, закладеної у симулятор, органи керування та ступінь зворотнього зв’язку – все максимально наближено до реальності. Це створює імерсивність того, що відбувається, і що важливіше – дає навички та розуміння цієї самої фізики.

Через такий підхід, вибір по тайтлах у симрейсингу не дуже великий, як і по самої периферії. Серед спортсменів та гравців ведуться суперечки, чи є та, чи інша гра симулятором, чи акрадою. Але, по суті, тільки те, що було схвалено FIA (або аналогічними організаціями в сфері автоперегонів), можна вважати офіційним симулятором перегонів, а решта є аркадою/симкадою, що прагнуть. Наприклад, для популярного класу гонок GT офіційними симуляторами для кіберспорту в 2024 році стали Asseto Corsa Competizione (ACC), IRacing та GranTurismo 7. Але це не говорить про те, що Automobilista 2 не має своїх шанувальників, чемпіонатів чи призових фондів. Просто є офіційні симулятори, є симкади (щось між симулятором та аркадою) та аркади. Ось деякі основні тайтли та їх сприйняття на даний момент:

  • IRacing – американський симулятор великої кількості типів автомобілів (від GT до формул, включаючи і наскари, ралі, тощо), має найбільшу кількість користувачів по всьому світу; в ньому проводяться різні чемпіонати, безліч ліг і т.д. Поширюється за принципом платного контенту та передплати. Трохи застарів за візуальною складовою та якістю зворотного зв’язку, але попереду планети всієї за кількістю контенту. Так само, попереду всієї планети по реалізації дощу + пошкоджень автомобілів. Наприклад, Макс Верстаппен (чемпіон Formula 1) активно їздить в цьому симуляторі.
  • Asseto Corsa Competizione – офіційний італійський симулятор класів GT2,3,4. Відрізняється покращеною мат.моделлю фізики поведінки машин, особливо шин і гарним зворотним зв’язком. Так само, велика кількість спортивних ліг і користувачів. Вважається важким симулятором для освоєння навичок водіння та отримання гарниго часу кола.
  • Automobilista 2 – симулятор з великою кількістю машин різного типу і хорошим зворотним зв’язком. Проте армія спортсменів-шанувальників і кількість спортивних подій не дуже великі.
  • RFactor2 – симулятор з великою кількістю машин різного типу і гарним зворотним зв’язком. Кількість спортивних подій менше, симулятор не сильно підтримується розробниками на сучасному рівні. Контент поступово старіє, проте симулятор все ще залишається досить популярним.
  • LeMans Ultimate – новий симулятор у попередньому доступі під GT3, LMU машини та гарним зворотним зв’язком на базі RFactor2. Армія спортсменів-шанувальників поступово зростає, спортивних подій, поки що, не багато.
  • Asseto Corsa – найбільш популярний симулятор величезної кількості машин, аж від 2014 року, площина якого змістилася від спорту у бік красивої симуляції водіння завдяки найбільшій спільноті моддерів з усього світу, які невпинно пиляють контент у вигляді машин, графіки, трас і фізики. Саме на цьому симуляторі роблять сінематики швидкої та реалістичної їзди у будь-яку погоду, на гарних трасах, між машин.

Ще є RaceRoom, RennSport, PistaMotorsport, Forza Horizon та Forza Motorsport, серія WRC, Dirt 2, EA WRC, RBR, серія EA F1 тощо. Але суть у тому, що більшість з них вже або розгубили базу користувачів, або не настільки швидко пиляють новий контент або допрацьовують фізику, щоб бути симуляторами, та ще й офіційними. Або спочатку взагалі планувалися як симкади/аркади. Якщо АСС запилює трасу за допомогою лазерного сканування і додає всі машини поточного сезону з їх лівреями (розфарбуванням/розклеюванням) у гру – це ліцензується. Якщо цього не відбувається – симулятор починає випадати з обойми поточного сезона.

Мої особисті обранці на поточний момент виглядають наступним чином:

  • ACC – для ШКГ у класі GT2,3,4.
  • Dirt Rally 2.0 / EA WRC – для раллі

Решта – чистий фан, якщо буде час:

  • AC – просто для водіння всього
  • BeamNG – щоб гарно розкластися десь у трафіку на гірському серпантині

Ось, власне, і все. Нічого іншого у вигляді Forza, GT7 і, цур мене, NFS. Чому? А сенс? У цих симкадах / аркадах немає вираженої фізики водіння, впливу додаткових факторів, у вигляді налаштувань, гуми, її температур і зношування, запасу палива, тривалих перегонів, засвоєння пітстопів, ремонтів, замін, тощо. Тобто, просто катаєш. Тільки GT7 може хоч якось зіставлятися, але навіть її спрощена модель фізики робить заїзди нудними. Та й тайтл цей доступний лише на PlayStation, що суттєво обмежує коло його користувачів.

Отже, з тайтлами приблизно визначилися. Ось тепер подивимося, що потрібно, щоб у них шпилювати на гідному рівні.

Що означає гідний рівень? Мається на увазі, що:

  • Обчислювальної потужності має бути достатньо, щоб будь-яка з цих ігор йшла при високих налаштуваннях графіки та високій кількості кадрів на секунду (ФПС). При цьому, високе ФПС це вже не 60, як передбачалося раніше, а не нижче 90-120. Вище – краще. При таких ФПС, як правило, навіть кібер-котлети (кібер-атлети) перестають скиглити, що не виїжджають з якогось часу через те, що комп гальмує.
  • Картинка, що відображається, повинна бути досить великою / плавною для занурення
  • Зворотний зв’язок від фізики поведінки машини у грі має передаватися на водія для розуміння того, що відбувається
  • Органи керування мають бути наближені до реальних
  • Додаткові фактори занурення в процес мають бути в наявності, щоб симуляція здавалася реальністю

Гідний рівень – це коли під час їзди в симуляторі мозок прийняв те, що відбувається за реальність, або повністю занурив вас у процес. Звичайно, для різних людей тут буде по-різному, благо, що вдосконалювати симулятор можна завжди, головне вловити початкову стадію обману і продовжити рухатися у цьому напрямку.

photo courtesy of https://simracingcockpit.gg/

З чого розпочати?

З ПК на вінді. Тут без варіантів. Я, як і багато хто, починав із приставки останнього покоління. Типу, крута потужність за відносно недорого в порівнянні з ПК. На жаль, це все повна брехня. Так, на приставках є ACC, AC, GT7, Dirt 2.0, EA WRC і т.д. Тобто, і симулятори, і симкади, і аркади. Однак немає деяких тайтлів взагалі, а ті які є – або запізнюються за оновленнями контенту, або відрізняються від актуальних версій ПК. Та й ціна, як самої гри, так і доповнень може бути дорожчою через монополізацію магазинів ігор під приставки. Але найгірше у приставках те, що в самих симуляторах використовується більш спрощений зворотній зв’язок (брак обчислювальних можливостей) і відсутня підтримка важливої ​​периферії у вигляді індикаторів, баттонбоксів, коробок, педалей, ручників і т.д. Та й сам вибір периферії жорстко обмежений кількома виробниками. Як то кажуть – тільки те, що лікар прописав. На ПК таких проблем немає. Підключай, що і скільки хочеш. Рівень зворотнього зв’язку, іммерсивності та візуалізації залежатиме лише від фінансових можливостей. Тому, незважаючи на те, що я рік мучив АСС на приставці, все одно довелося переїхати на ПК. І основним ударом стало те, що найцікавіші спільноти/ліги симуляторів та найцікавіше залізо по кишені на приставці відсутні. Якщо вам просто поїхати в GT7 або Forza Horizon 5 – візьміть PlayStation або XBOX X і все. Але це не симрейсинг, точніше лише мала його частина.

Тепер про ПК:

Іт маст бі біффі. ПК має бути продуктивним. Симулятори це такі погані штуки, які сильно жеруть проц і навантажують видюху. Чим більше машин на старті – тим більше навантаження на процесор; чим реалістичніша графіка – тим краще видюха має бути. А якщо ще ультимативно ставити 3 х 2К монітора для занурення, або VR-шолом – то тут взагалі тримайся… Коротше, по сучасних основних симуляторах потрібно:

  • Проц: від AMD 5800х3D до AMD 7900 / Intel 12,13. 14 серій, бажано 8 і більше ядер/16 і більше потоків. У мене 14400F. Якщо комп’ютер чисто під ігри – проц від AMD кращий, тому що материнські плати на сокеті АМ5 дозволяють апгрейдитися ще довго на новіші проци. А вони, особливо з x3D (3D-кешем), в іграх явно тягнуть.
  • Оперативка: від 32ГБ DDR5 і краще
  • Відюха: тут уже NVidia рулить. Краще мінімум RTX 4070 Super 12GB (вона непогано заточена під 2К). Якщо розрахунок потім використовувати 3 монітори для занурення – тоді щонайменше 4070 Ti Super (або 4080/4090)
  • Віники: швидкі та надійні NVMe. Від терабайту і більше.
  • Саме мій сетап вміщується із у 650Вт блок живлення.

Такий сетап, при кулерному (не водяному) охолодженні, залишається холодним і дозволяє мати більше 120-240 ФПС при роздільній здатності 2К, на одному моніторі в більшості сучасних ігор (з включеним генератором кадрів DLSS у збалансованому режимі). У найвибагливішому симуляторі, у вигляді АСС, все залежить від кількості машин на старті, самої траси і виставленої графіки. Скажу так, гарна графіка (практично на максимум) із 25 машинами на старті = 110 ФПС. Потім збільшується до 175 ФПС, коли машини вже не всі у полі зору. Найгірше, що бачив – 90 ФПС при 40-50 машинах на старті. На тренуваннях без машин це близько 190-230 ФПС. Якщо думати про VR – такий сетап може дати 90Гц оновлення на Oculus Quest 2, з карсивою графікою.

Тепер про монітор / монітори / VR:

Враховуючи, що основний огран сприйняття та занурення в симуляторах це очі – монітору варто приділити особливу увагу. По-перше, сидіти, швидше за все, захочеться близько, щоб нормально контролювати узбіччя, габарити і занурюватися не допускаючи зовнішні подразники. Та й кокпіти (спец. посадкові місця під симрейсинг) заточені під близьке розміщення монітора (звичайна відстань до монітора за наявності кокпіту близько 60-80см від очей). Тобто, картинка поблизу повинна бути приємною для сприйняття, від монітора очі витікати не повинні, та й розміру монітора має вистачати щоб закрити весь кут зору. Тому багато хто і приходять до трипли – трьох моніторів, правий і лівий з яких стоять під кутом до центрального, щоб закрити периферійний зір і дати можливість контролювати дзеркала та бічні частини автомобіля під час обгонів. Але все-таки 3 монітори це щось на багатому, а більшість користується одним. Але й тут може бути нюанс: наскільки велике і яке співвідношення сторін? Звичайно, в ідеалі, якщо 1 монітор, то брати 32 дюйми і більше з ультра-широких, типу 21:9, 32:9. Це дасть можливість перекрити перефериний зір і додати хоча б ліве дзеркало / узбіччя + подовжити торпедо машини вправо. Якщо класичний 16:9 – буде вигляд від лівої стійки лобового до центру торпедо, це приблизно. Їздити можна за будь-яких варіантах, але занурення буде краще на 3 моніторах, за ними слідує ультравайд і потім вже звичайний 16:9. За деталізацією з такої відстані на 32 дюйми – мінімум 2К. FHD на 32 дюймах з відстані 60-80см виглядатиме убого. 4К ще краще, але тут вже видюха може помахати вам ручкою. Якщо хочеться дешеву триплу на такий сетап ПК – краще взяти 3 FHD, дюймів по 24-27. У мене 32 дюйми, 2К, зігнутий ACER Nitro ZX на 165Гц. Звичайно, за частотою оновлення екран має перевищувати можливості відеокарти по ФПС і мати G-Sync або AMD FreeSync щоб їх синхронізувати без шкоди для якості зображення.

Щодо VR – так, VR це реально круто. Сидіти в повному зануренні в машині, мати можливість крутити бошкою і бачити все навколо в стереоскопічному зорі і з розумінням глибини (відстань до осі Z) – це щастя. Мозок обманюється на раз, повне занурення, відірваність від реальності, не потрібна купа моніторів, краще відчуття машини і траси, краще розуміння дистанції гальмування та апексів… Одне але – може знудити, якщо слабка вестибюлярка, або, якщо не знудило, рано чи пізно, почне боліти голова через напруження по зору, або шия через вагу шолома. Тобто, тривалі перегони проходять повз. Плюс у шоломі спекотно, та й не видно ні чорта рук і що ти хочеш зробити за межами віртуального простору. Це сильно обмежує керування допоміжними системами, які винесені на баттонбокс і т.д. Тобто, як опція VR – так. Як єдине рішення, особливо якщо мета спортивних досягнень – ні.

Тепер, що ще обов’язково потрібно для занурення:

Набір база / кермо / педалі зі зворотнім зв’язком: це, скажімо так, основний елемент, після монітора, для отримання зворотнього зв’язку, окрім керування автомобілем. Чим краще буде таке обладнання – тим краще буде розуміння того, що відбувається, точніше керування, швидше навчання та якісніше відчуття. Тут немає меж досконалості. Навіть джойстиком можна керувати і займати перші місця, але це вже зі світу скальпельної точності холодного розрахунку, без теплої лампової та фанової складової. Все-таки, в машині є кермо та педалі, звідси і відштовхуємося. Так ось, на даний момент, світ тріснув і розвалився на два напрями: застаріла технологія передачі зворотнього зв’язку на кермо через ремені/шестерні, і новий, набагато швидший, точніший і якісніший зворотній зв’язок прямо на валу безколекторного мотора. Так званий DD (direct drive) – коли кермо вдягнене на вал ротора електромотора, без проміжних елементів. Далі в DD, зі зростанням ціни, все стає складніше і перетворюється у зростання кількості ньютон-метрів обертального моменту, швидкість відхилення від поточного положення (slew rate), тощо. На даному етапі можна сказати, що перший вибір потрібно зробити між ремінною передачею та DD. У мене було й те й інше, скажу так: DD це сьогодення та майбутнє, ремінь – просто минуле. Тим більше, що зараз є порівняні ціни на найпопулярніший ремінний комплект у вигляді Logitech G920 – G923 (близько 3Нм) і DD у вигляді Moza R3 або Cammus. Тобто, особливого сенсу купувати ремінне кермо немає, крім купівлі б/у зовсім дешево. Якщо нове – то лише DD, і краще щоб воно було від 5Нм і більше.

Для себе обрав:

  • базу Fanatec CSL DD (з адаптером, що збільшує момент з 5 до 8Нм)
  • штурвал Formula V2.5X (для машин класу GT)
  • кругле кермо WRX (для ралі та всіх інших машин)
  • педалі СSL + педаль гальма з тензодатчиком (load cell)

На даний момент, німецька компанія Fanatec (виробницьтво в Китаї), яка довгі роки утримувала лідерство сегменту периферії для симрейсингу, переживає не найкращі часи. Є імовірність, що її викуплять із тельбухами. Рейдерство це, чи банкрутство – неясно, просто є деякі перебої у підтримці та поставках. Її аналогом, із суттєвими проривами останнім часом, є китайська MOZA – у них є деякі технологічні переваги, нові розробки та гарний модельний ряд. Можна сміливо купувати. Я залишаюся на Fanatec і сподіваюся, що вони вилізуть із ж…и і продовжать свій праведний шлях. У цих компаній, як і у інших (Cammus, Asetek, Simucube, Simagic) – є й інші опції баз, рулів, педалей і т.д. Але тут вже кожному своє – обирайте. Можу сказати, що в Україні є непоганий магазин із адекватним власником, який все це обладнання возить, продає та підтримує – de2ua Брав через них, з оплатою частинами.

Про базу керма і чому вона має бути DD – поговорили. Тепер про інші елементами набору:

Рулі повинні бути змінними і їх має бути декілька:вони є практично у кожного виробника DD баз. А змінними вони повинні бути через те, що в GT або формульному класі ШКГ просто зручніше користуватися штурвалом, з його хватом і обмеженням по куту повороту, а ось у ралі чи дрифті – тільки кругле, щоб “пропускати” його крізь пальці на швидких перекладках. Звичайно, скрізь і на всьому можна їздити на одному кермі, але це буде менш комфортно і менш іммерсивно. Рулі змінюються за допомогою так званого квікрелізу (quick release) – систем розчеплення керма з базою. У різних компаній реалізація цих квікрелізів різна. Наприклад, у Fanatec новий тип квікрелізу (QR2), хоч і використовується в реальних гоночних машинах, але найменш вдалий за конструкцією і дорогий (якщо купувати систему Fanatec – то тільки з QR2). Проте, вже є клони на аліекспрес, які дозволяють непогано заощадити. Так само, керма різні по діаметру, покрию та набору функцій. У моєму випадку – 270мм діаметр штурвала для ШКГ (маленькі руки) з купою додаткових кнопок, вібрацією та індикаторами абс, передач, обертів, прапорів і т.д., та 300мм кругле кермо з індикаторами перемикання, передачі та швидкості для ралі та інших машин. Обидва керма в алькантарі, що дуже погано. Їздити тільки в перчатках, інакше через 2-3 місяці це вже не алькантара, а сало. Краще купувати керма та штурвали обтягнуті шкірою або шкірозамінником. До речі, керма у різних виробників є і у вигляді реплік рулів зі справжніх машин. Але вартість буде значно вищою. Хоча є одне кермо у Fanatec яке зайшло по всьому світу – репліка McLaren GT3, причому зовсім недорога. У мене було таке, але воно для мене виявилося завеликим. Замінив на формулу.

По педалях – тут взагалі пісня… Як кажуть багато хто, і я в тому числі – це найважливіший елемент керування. Особливо педаль гальма. На жаль, з криком “гальма для трусів” – в гонці не перемогти, і швидко не поїхати. Гальмувати доводиться. І ось якість цього гальмування сильно впливає на час кола. По-перше – в симуляторах досить важливий трейлбрейкінг (trail braking) – навичка плавного зменшення гальмівного зусилля в повороті для збільшення поворотності автомобіля. Це дуже допомагає пронести більше швидкості через поворот за потрібною траєкторією, що дорівнює покращенню швидкості кола. А таку навичку найпростіше отримати за допомогою правильної роботи педалі гальма, її відчуттям та м’язовою пам’яттю. Педаль гальма на тензодтачіку (load cell) – як у вагах – замість датчика Холла або потенціомтера (які повертають положення педалі, а не силу натискання), дає не тільки плавніше відпрацювання, але ще й більш натуральний за сприйняттям тиск на неї ногою. У машині ви тиснете, відчуваєте, що педаль впирається, тиснете ще, якщо мало гальмуєте. Якщо відчуваєте, що колеса заблокувалися або спрацювала АБС – тоді якось реагуєте. Тут так само: якщо тензодатчик – ви тиснете. Спочатку по м’язовій пам’яті тиснете до ліміту коли колеса повинні майже заблокуватися, а потім відпускаєте і т.д. Це все відбувається натурально та підлаштовується під вас. Що стосується датчика положення: складніше відстрілювати точку блокування, максимального тиску, гірша плавність повернення. Тому тензодатник (лоадцел) буде кращим, як для навчання, так і надалі. Щодо педалів газу та зчеплення: тут вже теж є варіації, але вони більше впливають на імерсивність, ніж на ефективність. Та й не особливо виробники дають вибір щодо газу або зчеплення в комплектах зі зниженою ціною. Зазвичай, педаль гальма йде як опція вибору між звичайним і лоадцелл, а решта педалей – на датчиках Холла.

Є, звичайно, й інші варіанти, якщо ви на ПК (ще одне обмеження приставок): всі педалі можна підключити до ПК безпосередньо по USB, а не через кермо, як на приставках. Тобто, ви можете придбати все окремо. Базу та кермо одного виробника, педалі іншого. Якщо цікаво відразу мати більш продуктивні педалі, але не дорого – можна купити на Алі щось типу SimSonn PRO або SimJack PRO – всі три (або дві, якщо вам зчеплення не потрібне) педалі будуть на тензодатчиках, жорсткіші, з більшими варіаціями налаштування. Однозначно набагато краще, ніж базові педалі Fanatec чи Moza.

Шифтери/ручники: для більшого занурення краще придбати коробку передач і ручне гальмо. У симуляторах типу АСС це може і не стати в нагоді (симулятори побудовані так, що якщо насправді у машини підрульові пелюстки і немає ручника – ви їх не можете використовувати), але для звичайних машин в АС або для ралі – без цього нікуди. Занурення, відчуття, швидкість керування та зручність – будуть набагато краще. При цьому, можна не гнатися за дорогими коробками та ручниками від відомих брендів. Навіть у нас є люди, які виробляють та продають на ОЛХ непогані саморобні ручники та сиквентальні коробки. Я купив на Алі ручник за 1,200грн та сиквентальну коробку українського майстра з ОЛХ . Працюють та сильно допомагають у ралі. Робити швидкі перекладки на кермі в ралі та встигати клацати підрульові пелюстки, які обертаються разом з кермом – невдячне заняття. Та й кайфу немає.

Що ще:

  • Вібромотори на педалі (хаптики, батткікери) – навіть проста система з Алі у вигляді підсилювача і двох вібромоторів на педалі сильно допомагають відтворити ефекти роботи двигуна, замети, зриви коліс, спрацювання АБС, перемикання передач і т.д. Просто, дешево і занурює. Є й дорожчі вібромотори від Simagic та інших брендів, але мені вистачає тих з алішки.
  • Панель приладів – не дивлячись на те, що віртуальна панель є на моніторі, багато хто ставлить фізичний прилад, на який виводять оберти, передачі і т.д. У мене українська приборка від SIMDASHUA – вона повністю налаштовується та дозволяє отримати однакове відображення різних параметрів у різних іграх – стрічка обертів з блінкером, передача, дельта кола, місце, рівень трекшена, колір прапора, абс тощо. Допомагає зануритись та зробити так, щоб інформація від різних машин була в одному вигляді. А існують і РК панелі, що повністю налаштовуюьтся під себе, з мапами, всіма параметрами і т.д. Поки що до цього не дійшов.

Тепер останнє і найважливіше після керма та педалей: ріг (rig) – рама.

Основа для керма/педалей/сидіння/монітора. Звичайно, основна маса людей, яка ставатиме на порочний шлях симрейсингу, купує кермо з кріпленням на стіл, педалі ставить на підлогу, сидить у комп’ютерному кріслі на коліщатках…. А потім починається: повернув кермо – монітор впав, натиснув на гальмо – стілець поїхав назад, а педалі вперед, смикнув шифтер на столі – розлив чай. Перехід на 2 рівень: прибити педалі до підлоги, монітор повісити на стелю, на стіл кинути камінь, а шифтер приварити до ніжки стільця, від стільця відірвати коліщатка…

А взагалі тут два шляхи: або ліпити ріг під себе, якщо руки з потрібного місця, є інструмент / матеріал / час, або купувати готове. Ліпити під себе – я далекий від цього. А купити, розкладається, як завжди, на опції: заощадити і потім купити ще раз, або купити компроміс, або один раз і назавжди. Раз і назавжди (гарну раму з сидінням з алюмінієвого профілю) – ні грошей, ні місця для розміщення, ні спини для перетягування. Заощадити теж не хочеться – потрібна жорсткість конструкції та зручність використання. Тому я пішов шляхом компромісу: купив готовий, жорсткий але легкий ріг з мінімальним розміром: PlaySeat Trophy. Важить лише 17кг, при цьому ніякого флексу і налаштовується під себе. Довелося докупити тримач коробки та ручника, але цілком задоволений. Займає всього 150см х 55см за довжиною/шириною у квартирі. Дуже зручна посадка. Після стільця та столу – просто небо та земля. Відразу скажу, що не робити/купувати ріг або купувати хіткий ріг – не варіант. Це буде сильно впливати на якість відчуттів зворотнього зв’язку, вироблення м’язової пам’яті та точність керування.

мій ріг вдома

Тепер про те, як усе перераховане вище вплинуло на моє сімейне життя і ставлення з дружиною успіхи в симуляторах:

Поки їздив на приставці, ремінному кермі, столі, стільці та звичайних педалях – ну таке; жодного разу не вигравав гонки в АСС, але розуміння отримувати почав. Потім пересів на DD базу з гальмом на тензодатчику – навчився трейлбрейкати і пізніше гальмувати. Отримав +1-1,5 секунди із кола. Звичайно, не одразу, а в процесі. За наступні півроку пересів на ріг і нормальну жорсткість конструкції – отримав у процесі схожий час, але суттєво покращив стабільність цього самого часу. Тобто всі кола стали як один. У результаті, почав заїжджати на високі місця, як у кваліфікаціях, так і в перегонах. Причому, безвідносно кваліфікації. Ось приклад кваліфікації на 20 місці в лізі LFM та заїзд на 7 місце у ході гонки. Тобто, інші в цьому спліті явно швидше, але стабільність їзди дозволила заїхати в десятку і утримувати позицію.

Ще зауважу, тільки з останньою версією всього мого сетапа, я досить швидко вийшов у лізі LFM АСС з аматорів у бронзу. За рахунок впевненості у своїх діях (жорсткість рига = м’язова пам’ять) і стабільності (жорсткість рига = точність управління, якість зворотного зв’язку, стабільність часу кола). До цього, їздячи за столом і на стільці, просування у лізі було значно повільнішим.

Тепер по те, де і як їздити:

Якщо говорити про АСС та інші ШКГ гонки, найкраще починати з вивчення машин, трас, їздити практику чи хотлапи та шукати свій час. В інтернеті повно відео проходження трас, із зазначенням налаштування машин (які можна завантажувати і використовувати на ПК, але не можна на приставках, на приставках тільки вручну виставляти всі параметри), часу кола, погоди та температури. Коли впевненість, стабільність та гарний час кола у проходженні траси з’являться – можна починати їздити гонки з AI, набираючи собі рейтинг безпеки та стабільності. Ці рейтинги допоможуть пізніше потрапляти в потрібні спліти (групи гонщиків, підібрані системою рейтингів), що дуже важливо для конкурентних змагань між пілотами близького рівня. Рейтинги – це переважно стабільна і чиста їзда, без аварій і вильотів з траси. Коли рейтинг безпеки вийде за 80 (АСС) – можна спробувати мережеві перегони проти реальних людей на відкритих серверах у грі. Там буде мікс із новачків і продвинутих пілотів, аварій та брудної їзди буде багато. Це за відсутність модерації таких подій. Але зрозуміти на яке місце ви заходите у квалі, на якій трасі і як чисто та стабільно ви їдете – допоможе. А ось наступним кроком, зазвичай, стає пошук і реєстрація в якійсь лізі (модеруюча організація, яка створила систему рейтингів, правил і подій, регламент і т.д.), участь в якій істотно покращить формування конкурентних сплітів і урізноманітнить типи подій, що проводяться. У лігах є щоденні та тижневі перегони, тривалі чемпіонати з купою етапів та перегони на витривалість на 6-24 години, тощо. У таких лігах важлива чиста їзда, можна скаржитися на інших пілотів і т.д. Все це допомагає перетворити віртуальний симулятор на реальніші умови фізичного світу і дасть вам можливість якісніше змагатися і швидше прогресувати. Одна з основних ліг під АСС, AC та rFactor2 це LFM (Low Fuel Motorsport).

Для мене зараз це основне місце щотижневих перегонів, до яких потрібно готуватися, щоб займати місця в десятці і вирощувати свій рейтинг. Вступити до ліги LFM може кожен, але щоб отримати право участі в подіях необхідно, фактично, скласти практичний іспит. На обраній лігою трасі та їх сервері ви повинні проїхати 6 кіл із середнім часом кола не більше 107% від виставленого рекордним для цієї траси. Друга, окрема ліцензія, допускає вас до гонок на трасі Nordschleife – однієї з найдовших і найскладніших трас у світі. Отримати такі ліцензії з першого дня їзди не вдасться. Потрібна практика. Згодом, вам приставляється рейтинг новачка та певний рейтинг безпеки і ви можете розпочинати участь у гонках з пілотами аналогічного рівня. Пізніше, при підвищенні рейтингів, вам відкриватимуться більше типів гонок та нові типи подій.

По ралі все трохи простіше: якщо розуміння та навички є, можна вступати до будь-яких клубів за тією чи іншою грою та проходити їх щоденні/тижневі етапи або тривалі чемпіонати, щоб будувати свій рейтинг усередині клубу. Або просто ганяти в іграх без клубів, виставляючи свій час проходження та спостерігаючи на якому ви місці у світі.

Україною:

У нас є досить розвинена спільнота симресингу, до якої входять організатори, клуби, медіа-підтримка, пілоти, блогери, і навіть фізичні клуби, які здають симулятори в оренду та проводять чемпіонати. Наприклад, у Києві є 7Drive в ТРЦ Блокбастер (поряд з катком) та ТРЦ Черрімол у Вишневому, де можна сісти в рухомий або нерухомий ріг з DD базою, триплою і поїздити в АСС чи ралі. Якщо потрібно, такі клуби, як і окремі українські топові пілоти, проводять уроки водіння в тому чи іншому симуляторі. Це хороший старт для розуміння, потрібно вам таке чи ні, і чи хочете ви вкочити в цей паровоз. Є й інші клуби по місту та в інших містах, але я особисто там не був, нічого сказати не можу. Ціни оренди не слабенькі, але це все одно дешевше, ніж накупити собі залізяк без тестів і потім все це продавати на ОЛХ зі знижкою.

Основний канал офіційних подій в українському симрейсингу вважаю дискорд KMAMК (Київський міський авто-мото клуб), який організовує та проводить основний чемпіонат по АСС в Україні, варм-апи та інші цікаві події. Канал також надає доступ до інформації про інші відомі українські клуби та ліги, що діють в інших симуляторах. Є й фанові чемпіонати, організовані активними учасниками спільноти, наприклад KHUTKO Championship, суть яких у фановій складовій та залученні найбільшої кількості пілотів-українців, без поділу їх на окремі спліти за навичками. Це робить гонки менш прісними та динамічнішими. З блогерів-стримерів/тренерів з АСС (іноді й в інших симуляторах), раджу канал Євгена Артеменко – цікаві відео, перегони, добре поставлений голос та грамотна мова. Відчувається журналістська освіта пілота і видно його багаторічний досвід їзди в АСС.

Існує ще багато напрямів і в українській спільноті. Наприклад: дрифт, власне, переїхав у віртуальний світ через поточні обмеження учасників з виїздів, економіки, тощо. У симулятрах події з дрифту, у тому числі й міжнародні, проводяться із завидною регулярністю, а участь в них беруть багато пілотів з реального світу.

Чого прагнути:

Як уже було сказано: або фан від їзди та занурення (+ супутні можливості в майбутньому щодо розвитку каналів у трубі та інсти по стриму, якщо це потрібно), або спортивні досягнення, котлетство, респект та повага. Тут вже кожному своє. Розвиток каналів і кібер-котлетство: з грошима та спонсорством саме в Україні тугувато, можна сказати, що поки що слаборозвинено. Якщо ви станете кібер-котлетою, більше шансів кудись поїхати і шукати там контракти. Або на базі цього в Україні будувати свій особистий супутній бізнес за рахунок отриманого імені, того самого респекту та поваги. Якщо стриміти і фанити – тоді потрібно будувати дорогий сетап, максимально наближений до реальності, робити англомовні відео та знімати сінематики перегонів. Таке набирає більше переглядів, ніж будь-який спортивний стрим. Вирішувати вам, рахувати бюджет теж.

Для мене це хобі, без прибуткової, але з витратною складовою. Так, я беру участь у лігах та отримую якісь спортивні досягнення, але це все на початковому етапі. Для кращих результатів потрібно більше часу, годин з електрикою та практики. Та й не завжди хочеться прісно їздити. Іноді просто ввечері сідаєш за ралійну машину і їдеш фаном з коробкою і ручником та отримуєш задоволення від попадання в кожен поворот, без урахування лідерборду. Це здорово розвантажує мозок від реальності нашого життя і загалом дає нові відчуття. Продекларую, що у сімрейсинг закладено багато, від фана до грошей і титулів, але яким би не був ваш шлях – розуміння гонок, регламенту та правил, відчуття фізики машин, навички водіння та вміння їхати швидко ви отримаєте. Більш за те, відвідаєте реальні гоночні локації, куди в реальному світі навряд би вирушили. Все це, хоч і віртуально, але надає досвід, який закладає нові знання та уміння. А це і є якісна віддача від хобі.

Якщо будуть питання – пишіть у коментар. Відповідатиму.

]]>
https://zmarketchangers.com/uk/simracingintr/feed/ 3 3936
Автономка в квартиру (переживаємо блекаути) https://zmarketchangers.com/uk/blackouts/ https://zmarketchangers.com/uk/blackouts/#comments Wed, 10 Jul 2024 08:30:22 +0000 https://zmarketchangers.com/?p=3659

Сьогоднішня тема піде про важливе для всіх українців (що живуть в Україні) питання створення максимально зручного, але не дорогого автономного резервного живлення в квартирі.

Відразу хочу зазначити, що якщо вам не подобається ідея АКБ (особливо AGM/GEL) + інвертор – не витрачайте свій час і не читайте цю статтю та не пішіть, що це марне викоритсання грошей. Так, будь-які літієві АКБ кращі за AGM по більшості характеристик, окрім поточної ціни. Одна LiFePO4 на 24В/100А/г буде коштувати зараз майже як уся моя система. При цьому, якщо то, що описано нижче використовувати струмами заряду/розряду як зазначено – система працює та допомагає мати світло, інтернет, холодильник та іноді ТВ (і навіть можна включити чайник/микрохвильовку/інше). Я виходжу зі своїх можливостей та міркувань, відповідно і вибір комплектуючих виходить із моїх уподобань та бюджету. Стаття більше про логіку роботи таких систем та підводні камені процесу.

Отже, має циклічні відключення світла по 4-8 годин і вважаємо, що по 2-3 години проміжку зі світлом. З цих цифр і виходитимемо. Також маємо квартиру з постійним необхідним споживанням:

  • Холодильник – 100Вт/год
  • Інтернет роутер + конвертер оптики GPON – 25Вт/год
  • Освітлення (LED лампи) ~ 40-70Вт/год.

Отже, основне важливе споживання порядку 200Вт/год або 8,3А/год (при 24В схемі АКБ)

Сюди можна накидати роботу ноутбука/телевізора/заряджання телефонів:

  • Ноутбук – 50Вт/год в середньому (залежно від ступеня розряду акб, краще завжди заряджати повністю, коли є світло і потім тримати повністю зарядженим, коли світла немає – тоді споживання від інвертора буде найменшим)
  • Телефони – 6Вт/год (тут потрібно розуміти, що пристрій зарядився і все, тобто, споживання протягом години-двох, потім його немає, тому розділив 25Вт на 4 години без світла і отримуємо близько 6Вт/год)
  • 32 дюйми 2К ТВ + андроїд приставка = 70Вт/год

Разом, за дод. навантаженні = ~326Вт/годину або 13.6А/год (при 24В схемі АКБ)

Зрозуміло, що навіть у квартирних умовах у холодну пору року холодильник можна і не враховувати. Він триматиме внутрішню температуру довше, або продукти взагалі можуть плавно переїжджати на балкон. Тобто мінус 100Вт/год споживання. Освітлення теж за споживанням нестабільне і не потрібне більшу частину часу влітку і потрібне велику частину часу взимку. Вважатимемо, що врівноважується такою періодичністю.

Також варто відзначити, що високе навантаження у вигляді бойлера/плити/посудомийки/мікрохвильової печі/чайника/праски – не розглядаються взагалі. Такими пристроями можна просто не користуватися в період відключення світла і замінити важливі з них (плиту) аналогами. У разі плити я використовую газовий балон із комфоркою на 5л, якого вистачає на 2-3 тижні використання. Бойлер вище 7 поверху будинку взагалі марний, тому що насоси подачі води в будинку не працюють. Нижче 7 поверху – ок, але навіщо таке навантаження при резервному живленні? Помитись можна і в холодній воді влітку, або коли світло з’явитися – взимку. Для присутності води використовую пару 20л пляшок + електропомпи на вбудованому АКБ. Вистачає руки помити і зуби почистити. Відповідно, виходжу з цих міркувань при розрахунку ємності резервної системи.

Тепер про загальну підготовку квартири до використання резервного живлення та розрахунки необхідного запасу енергії:

На вході у щитку квартири високе навантаження (ел. плита, бойлер, посудомийка) повинні висіти на окремому автоматі, який не включається до системи резервного живлення. До резервної системи живлення включаємо тільки автомат від якого живляться розетки/світло, не пов’язані з потужними навантаженнями. У мене в щитку квартири йде: вхідний загальний автомат -> лічильник -> набір паралельно підключених автоматів (перший на плиту + бойлер + посудомийку та другий з ПЗВ на інші розетки та світло). Якщо у вас не так – все ж таки краще викликати електрика або додати/відокремити високе навантаження від решти. Інакше доведеться постійно бігати і думати, що вимикати, а що залишати при включенні резервної схеми живлення.

Тепер розрахуємо скільки запасу нам необхідно для підтримки живлення протягом зазначеного часу: при максимальному навантаженні в 326Вт/год * максимальний час 8 годин = 2608Вт. Однак, потрібно ще врахувати ККД інверторів + мінімальний допустимий поріг розряду АКБ: 2608 * 1,1 (ККД 90%) *1,1 (10% мінімальний залишок в АКБ) = 3155Вт. Тобто, загальний запас енергії, який нам необхідний підтримки максимального навантаження протягом 8 годин часу = 3,2кВт.

Вибір компонентів:

Вся система резервного живлення складається з:

  • Інвертера (перетворює постійну напругу від АКБ на змінну 220В)
  • АКБ (або набору АКБ)
  • Зарядного пристрою для АКБ
  • АВР (автомата введення резерву)
  • Таймера затримки (автомат для АВР)
  • Балансування для АКБ
  • Набору проводів та клем
  • Вогнегасника

Інвертер: одразу скажу, що дешеві китайські інвертори до 7тис грн, без правильної синусоїди – це шлак. У найкращому разі вони тягнуть половину від заявленої потужності, шумлять, вбивають підключені до них чутливі пристрої та взагалі небезпечні. Їхнє внутрішнє виконання викликає питання, ККД низьке, охолодження погане, контакти слабкі. Враховуючи, що через систему протікатиме до 14А постійного струму (а може і до 30А при 12В АКБ) – інвертер має бути якісним. Інакше все згорить синім полум’ям. Для себе вибрав таку модель: SwiPower SP-2000L24V(LCD) – теж Китай, але дуже високого рівня якості виконання. Синусоїда чиста, не гріється, правильні контакти, достатня пікова та номінальна потужність (із залишком), плавний старт та безшумна робота. Якщо запитаєте, навіщо інвертер на 2кВт номіналу + 4кВт пікової при макс. нарахованому споживанні в 326Вт/год: щоб був запас іноді включати мікрохвильову піч або чайник або ще щось (2кВт) і щоб покрити реактивне навантаження компресорних та інших пристроїв. Наприклад, холодильник хоч і споживає 100Вт/год, але його реактивна потужність при запуску компресора дорівнює 1,1 кВт. Більше того, обраний мною інвертер був дешевшим, ніж якісні аналоги меншої потужності. Тому варто дивитися у бік такого бюджету (7-10,000грн).

Тепер про вибір інвертер чи дбж чи інвертер із функцією зарядки АКБ: тут вже на ваш вибір. Я за розділену систему виходячи з того, що я вже мав хорошу зарядку для АКБ + через бажання повністю контролювати метод і рівень заряду АКБ. Вбудовані в інвертори/дбж зарядки зазвичай заряджають по якомусь алогритму і якимось струмом, без можливості змінювати дані параметри. У мене дві збірки АКБ, вони різні і за хімією, і по ємності. Звідси й неможливість використання вбудованих зарядок. У випадку з ДБЖ ситуація взагалі не дуже цікава, так як ДБЖ, за своєю суттю, повинен постійно працювати, пропускаючи через себе весь струм, поки є світло (+ заряджаючи АКБ) і працюючи від АКБ коли світла немає. Тобто ДБЖ працює завжди, без вашого контролю, завжди певною мірою ганяє АКБ зарядом/розрядом і має бути здатним пропускати через себе всю потужність споживачів, яку ви включаєте додатково. Мені це не підходить через слабкий контроль за компонентами системи та високе навантаження, коли світло є. Інвертер із зарядкою або інвертер + зарядка влаштовує більше.

Вважаю, що вибір ДБЖ або дорожче інвертера з функцією зарядки виправданий тоді, коли в ньому є функція підключення сонячних панелей/генератора і у вас є таке завдання/можливість.

При виборі АКБ раджу звернути особливу увагу на такі типи:

  • AGM або GEL (свинцево-кислотні АКБ) з покращеними харакетристиками. Такі АКБ найдешевші по відношенню до інших типів, які підходять для резеврного живлення, і дозволяють більш глибокі розряди/швидкі заряди без суттєвого впливу на життєвий цикл. Перевага: ціна + наявність + розуміння хто зробив, коли і взагалі наявність гарантії. Купувати звичайні свинцево-кислотні (не агм чи гель) – не рекомендую. Вони ніжні по глибині розряду і швидкості заряду, небезпечні по парах, що генеруються, і швидше втрачають свої властивості. До суттєвих недоліків будь-яких типів свинцевих АКБ відносяться загальні правила їх використання: краще не навантажувати більше 1/10 від емності (10А/г струм розряду чи 240Вт/година та 10А струм заряду для 24В / 100А/г АКБ, та не розряджати нижче 11,5В (23В для послідвоної збірки на 24В)). Так, AGM/гель можна і розряджати і зарадяжати струмом до 25-30% (треба дивитися у паспорт) та розряджати до 10% залишку (десь до 11 – 11,2В чи 22-22,5В на збірку 24В). Наприклад, обрані мною АКБ по паспорту мають допуск на зарядний/розрядний струм 27А та циклічний розряд до 10%. Але таке постійне використання все одно суттєво знижує життевий цикл АКБ. Краще триматися правила 1/10 ємності при будь-якій операції, а за рамки виходити тільки при аварійній необхідності.
  • LiFe (літій залізо-фосфатні) – найбільш підходящі, але дорогі через тривалий життєвий цикл, з високими допустимими струмами заряду/розряду + можливістю повного розряду без втрати ємності. Однак, ціна та тип. Зараз 24В 100А/г коштують 24-40,000грн, а це майже вартість усієї моєї системи. Більш того, сюди потрапляють різні китайські АКБ, від зібраних у корпусі з пакетів до елементів з розбірок автомобілів. Останні я б взагалі не розглядав як варіант – там вам можуть продати все, що завгодно під виглядом нових і кількість залишкових циклів невідомо. Перший варіант із купівлею складеного акб в корпусі більш прийнятний (хоча і там у корпусі може бути все що завгодно). Купувати ж європейські АКБ такого типу буде дуже дорого.
  • Збірка LiON 18650 (і аналогів). Вважаю, що це найцікавіший варіант за співвідношенням якості/довготривалості, але вимагає більших початкових витрат і часу (для здійснення збірки), натомість забезпечує можливість купівлі якісних нових елементів 18650 з повною кількістю циклів і можливістю швидкої зарядки. Але пожежонебезпечність таких елементів вища, ніж у LiFe та свинцево-кислотних. Збірка 24В на 100А/г з елементів NCR на 3,400мАг буде коштувати близько 60,000грн (49,320грн набір із 180 елементів + матеріали, сварка, збірка, бмс, інше). Тобто, дорожче за LiFePo4 за поточніми цінами в Україні.

Також варто враховувати, що для забезпечення довготривалості роботи будь-яких АКБ, якщо їх більше 1 у збірці, необхідні балансири, які вирівнюють напругу між елементами. Для AGM/GEL це найпростіші та недорогі пристрої, а для літієвих акб це складні системи.

Я для себе вибрав AGM як основний тип, але у мене була ще пара хороших звичайних свинцево-кислотних. В результаті у мене 2 пари АКБ, кожна з пар поключення послідовно в 24В схему і стоїть селектор між пари на шляху до інвертера. А ось у питанні 12В – 220В або 24В – 220В (або 48В – 220В) я вважаю, що чим вище – тим краще. Використовувати 1 АКБ або 12В збірку АКБ недоцільно. Занадто високі струми протікають через систему, великий переріз кабелю, великі втрати на нагрівання, нижче за ККД інвертера і т.д. Для квартири та розрахованого споживання ідеально 24В (2 акб послідовно або більше послідовно-паралельно), а ось для будинку або ДБЖ із сонячними панелями/генератором найкращу масштабованість (та найбільшу початкову вартість) матиме система на 48В. Отже, далі працюємо з 24В. У моєму випадку: 1 пара 24В 100Ач + 1 пара 24В 62Ач = 3888Вт * 0.9 (ккд інвертера) * 0.9 (залишок АКБ) = 3149Вт (запас енергії). Розраховано було 3.2 кВт.

Ще раз хочу наголосити, що нормальним для типу свинцево-кислотних АКБ вважається навантаження у 10% ємності при розрядці. Тобто, при 24В схемі та 100А/г ємності = 10А (240Вт) на споживання. Для АГМ можна більше, для звичайних краще триматися у цих рамках. Іноді, але не постійно, навантажуючі до 20-25%. При такому розряді кислотні АКБ прослужать триваліше. Тобто, якщо ви зберете 12В тоді струм буде 20А, при 48В – струм 5А при однаковому споживанні. І це дуже важливий параметр яка ємність та яка збірка потрібна виходячі з разрахованого вами планового навантаження на систему. Літієві АКБ мають тут велику перевагу – у них зазвичай розряд допускається 1 ємністю (іноді і більше) (100А при ємності АКБ 100А/г) та заряд 0,5 (іноді більше) ємності (50 – 200А).

Стосовно того, що користуватися AGM як циклічними АКБ для схеми це жуть: у мене є приклади самостійного використання на протязі 4 років звичайних кислотних які тягнули и померли за цей час, є приклад використання пари звичайних свинцевих на протязі 2 років – воні щє як нові і досі їми користуюся. І є приклади коли люди купляють китайські LiFePO4 в корпусі / чи елементи від авто, а потім одна з банок вмирає і уся збірка їде до сміття… Поки що мені вдається дотримуватись правила 1/10 на розряд/заряд AGM і я встигаю за проміжок часу коли є світло їх повністю заряджати. Тобто мене вони влаштовують. Тим паче, що я купував нові, доволі якісні АКБ, для використання в системах резервного живлення. Але пораджу все ж таки якщо бирати не літієві АКБ, то як найменьше GEL – у них більше циклів і вони більше підходять як тягові (краще переносять глибокі розряди), але вони і більш вимогливі до якості зарядного пристрою і їх потрібно заряджати тільки вказаними токами.

Зарядка для АКБ: у мене вже було перевірена універсальна австрійська зарядка на 1,4 кВт для всіх типів АКБ, яка дозволяє контролювати акб до сотих. Міняти її нема рації, її алгоритми вважаю еталонними. Включив її до схеми, підключивши до +/- входу в інвертері, з’єднавши таким чином з парою АКБ, яка обрана в даний час селектором. Муторно, зарядку потрібно включати окремо і т.д. Тому вважаю, що краще придбати аналог для АКБ такого типу з функцією автоматичної зарядки при підключенні до розетки, типу HTRC P15, P20, P35. Зручність в тому, що якщо правильно усе підлючене – з/п запуститься за почне заряджати при появі зовнішнього світла і закінчить заряд самостійно. Струми та швидкість заряду будуть нижчими та меньш контрольованими, але зручність вища, а ціна істотно нижча. Тільки потрібно шукати зарядку із потужністю, допустимою для ваших АКБ. Загальне правило заряду свинцево-кислотників = 10% ємності. Тобто, якщо АКБ 100Ач, то струм заряду має бути на 10А – HTRC P15 підходить. Однак, для AGM допускаються великі струми до 20-27% ємності. Тобто іноді можна і в 3 рази швидше зарядити… але не раджу робити це часто (HTRC P35/P40). Ось і проблема – або зручна, але малоконтральована авто з/п, або керований з/п з регульованим струмом / напругою, але без автоматики… – Що стосується зарядок в ДБЖ чи інверторах – тут взагалі контролю заряду АКБ мало. Там або буде кнопка-селектор типу АКБ і максимального струму, або взагалі йти зарядка завжди максимальними струмами до 30А, істотно знижуючи кількість життєвих циклів АКБ.

АВР (автомат введення резерву) – встановлюється між виходом 220В інвертера та входом 220В автомата на розетки/світло. Виконує функцію автоматичного селектора між пріоритетним живленням (напруга вдома) та другорядним (напруга від інвертера). Працює за принципом: якщо є напруга від будинку = працює на ньому незалежно від наявності напруги від інвертера. При відключенні напруги будинку або переходить на інвертер (якщо він увімкнений), або нічого не робить, якщо від інвертера теж немає живлення. Як тільки інвертер з’явиться – перейде на нього. Але одразу перейде на напругу від будинку, якщо вона з’явиться. Пристроїв є кілька типів, з більшою чи меншою функціональністю як доп. реле (у мене Geya g2r 2p), але у всіх одна проблема – необхідний таймер між ним та інвертером у вигляді затримки подачі живлення, щоб унеможливити спробу АВР перейти на інвертер поки він плавно запускається. Якщо таймер затримки не додати – соленоїди та контакти АВР підгорятимуть і АВР не прослужить і місяця.

Додам ще, що у АВР типу як на другій картинці є додаткові клеми, які можна використати як сигнали на запуск/гасіння інвертора/генератора/зарядки акб та забезпечити роботу усієї системи в автоматиці.

Таймер затримки: встановлюєтсья між інвертором та АВР. Забезпечує подачу живлення від інвертора на АВР після того, як інвертер вийшов на свою повну робочу напругу (3-5 сек) та нормальне функціонування АВР. Скажу відразу, краще купувати простий таймер (приклад: ETR-10 AC/DC 16А, ETI), а не функціональний пристрій типу з контролем напруги. Саме цей контроль і буде заважати при перемиканні АВР і виникненні брязкоту контактів. Перевірено.

Балансири для АКБ: у випадку з LiON або LiFe (якщо збірка з авто елементів, тобто не готовий заводський пристрій у корпусі) – то тут повно інформації. Балансир обов’язковий та їх повно на ринку. У випадку з AGM|GEL – їх менше, але найпростіший HA01 вішається на послідовну збірку і вирівнює напругу між двома послідовними (і більше, якщо є додаткові паралельні) акумуляторами. Працює як у момент заряду/розряду (максимальний струм балансування 5А), так і у момент спокою. Вважаю, що такі балансири вимагають 2-х доробок у вигляді додавання 10А авто запобіжників на освновні дроти + та – і кнопок розмикання на дроти + та -. Навіщо? Сенс балансувати такі АКБ є лише у стані спокою, коли вони не використовуються. Т. е., зарядили акб повністю, включили балансир – він працює, акб через деякий час рівні по напрузі один до одного. А ось намагатися додавати струм до 5А під час розряду або заряду грітиме сам балансир (якщо навантаження на акб вище і балансир працює тривалий час на повну). Тим більше, що якщо за навантаженням ваші АКБ вже сильно відрізняються за напругою – балансир ні ємність, ні внутрішній опір не відновить, а лише створить ілюзію однакової напруги за рахунок своєї роботи за максимальної віддачі. Такі АКБ краще замінити.

Набір проводів і клем: при розрахованій потужності системи та 24В збірці, переріз кабелю для себе визначив у 16 ​​квадратів для низьковольтного плеча (між акб та інвертером) та 2,5 квадрата для високовольтного (від інвертера до щитка з автоматами). Мідь, багатожилки. Чим коротший кабель між АКБ та інвертером – тим краще. По-перше дешевше, по-друге, менше падіння напруги. У мене 2,5 м (акб стоять у загальному тамбурі, а інвертер у квартирі на вході) та падіння напруги між клемами акб та клемами інвертера вимірюються в сотих. Для прикладу, падіння напруги на кабелі 12AWG (істотно менше перетин) був близько 4-х десятих. А це вже неприпустимо для контролю рівня заряду АКБ. Провід 16 кв.мм обтискаємо мідними клемами за допомогою механічних чи гідравлічних кліщів (можна взяти в оренду – 130-150 грн/доба) або обтиснути у когось. Клеми з отворами під болти м8. Це стандарт для гвинтів на клемниках. Якщо у вас одна пара акб (24В, послідовно), то між інвертером і АКБ можна просто поставити розмикач контакту на кабель (мінус або плюс, не важливо).

Головне, щоб можна було аврійно розірвати ланцюг, або знеструмити інвертор взагалі. Але у мене 2 пари різних акб, тому плюси у мене поєднані з інвертором через магістральний контактник (просто щоб було красиво і в коробочці), а мінуси через селектор пари акб. Тобто, я можу вибирати яку пару акб заряджати/розряджати в даний момент (можна і виставити режим паралельного використання, але, в моєму випадку, марно, оскільки ємність у пар різна). Провід від зарядки підключено у квартирі на клеми інвертера разом з клемами АКБ.

Важливе – вогнегасник. Вважаю, що має бути в кожній квартирі, особливо при блекаутах та використання акб, інвертерів, пальників тощо. Обов’язково – порошковий, тому що літієві акб або високовільні ланцюги гасяться саме таким типом. Піна чи вода лише посилить горіння літію, або замкне все інше.

У результаті ось схематичне зображення всіх підключень. Відразу перепрошую, спец. програм не використовував та правильно не відображав електричні з’єднання/обводи. Але логіка має бути зрозумілою:

Висновок:

Ця система успішно використовується близько місяця, проблем не виявлено. При поточних відключеннях по 4-6 годин і споживанні 100-200Вт/год та присутності світла в проміжках по 2-4 години, акб встигають повністю заряджатися струмами 10% від ємності АКБ. Якщо відключення будуть довшими, а світлові проміжки меншими – можна перейти тільки на АГМ і заряджати більшим струмом.

Якщо у вас декулька пар АКБ, як у мене – то чим гірша ситуація зі світлом – тим краще користуватися найбільш потужною та новою парою. Наприклад: коли я витягую із старої пари звичайних кислотників 10А ємності за проміжок часу без світла – потім я заряджаю ії 1/10 ємності (6,2А для моїх 62А/г АКБ) і витрачаю порядка 2 годин на повний заряд. Але якщо я користуюся новою АГМ парою (100А/г), витягую ті самі 10А – то їх я можу зарядити током 10А за одну-півтори годинуи, а іноді і швидше, якщо дати більше току.

Скільки коштує система?:

  • Інвертер = 7,000грн
  • 2 АКБ 100Ач AGM = 12,000грн
  • 2 АКБ 62Ач = 6000грн
  • АВР = 1,500грн
  • Таймер = 1,100грн
  • Зарядка = 1,000 – 10,000грн
  • Селектор АКБ = 900грн
  • Кабель, клеми = туту потрібно рахувати, у мене пішло 2,000грн
  • 2 балансири = 2,000грн

Разом: 33,500 – 42,500грн (залежно від обраної зарядки). Нагадую, це 3,2кВт запасу, 2кВт номінальної потужності, 4кВт пікової з урахуванняи автоматики та правильним додаванням у мережу квартири. Для порівняння ціна на голу зарядну станцію з меньшою потужністю та 2/3 запасу ємності: Bluetti PowerOak AC200P, 2000Вт, 2000Вт/г – 61,999грн. Перевага такої зарядної станції це все-в-одному (простота використання), але ви лімітовані подовжувачами та розетками, які до неї під’єднали, заряджатися теж буде довго (мала потужність зарядки, 4-5 годин від мережі) та дорога/слабша масштабуємість. Можна і до неї зробити автоматику на всю квартиру, але це ще додаткові витрати. Я за хардкор та більш кастомну систему.

]]>
https://zmarketchangers.com/uk/blackouts/feed/ 2 3659
Hidizs MP145 – планары, которые смогли https://zmarketchangers.com/uk/hidizs-mp145-ru/ https://zmarketchangers.com/uk/hidizs-mp145-ru/#respond Thu, 17 Aug 2023 08:10:43 +0000 https://zmarketchangers.com/?p=3153

Использование магнито-планарной технологии в мониторных наушниках все еще находится на начальной стадии развития. Редкие продукты, ограниченный ассортимент, недостаточная база поклонников и недостаток осведомленности массового рынка. Пока. Тем не менее, сама технология имеет большой потенциал для решения известных проблем с наиболее популярными типами излучателей в плане качества звука. Планарные драйверы обладают быстрым откликом, используют мембраны большого размера, имеют равномерную характеристику по всей активной области мембраны и лучше контролируются с обеих сторон магнитами. С точки зрения звука это означает больше деталей, плавность переходов, более точное разделение. Это, в теории, по сравнению с динамическими драйверами. Основные преимущества перед арматурными драйверами заключаются в их размере, что приводит к большему объему и басовому потенциалу. Также, в теории…

Пришло время для Hidizs встать рядом с несколькими ведущими компаниями в отрасли, в попытке продемонстрировать преимущества планарных драйверов в целом, а также превосходство своего нового продукта над конкурентами. Я говорю о MP145 – первых мониторах на основе планарных драйверов от Hidizs.

Прежде чем начать, важно отметить, что дизайн MP145 был вдохновлен и создан в партнерстве с Whale and Dolphin Conservation (WDC) (ведущей мировой благотворительной организацией, посвященной защите китов, дельфинов и океанов).

Технические характеристики и особенности Hidizs MP145:

Скажу, что наиболее интересная часть это то, что MP145 базируются на планарных драйверах размером 14,5мм + имеют 3 пары дополнительных фильтров тонокой настройки звука. Знакомо и пришло из мира гибридных наушников. Сочетание импеданса и чувствительности говорит нам, что в случае с MP145 высокая выходная мощность не является обязательным требованием. Надеюсь, что плеер Hidizs AP80 сможет их продавить через выход 3,5мм. Но, у нас есть два варианта выбора кабеля при заказе: 3,5мм обычный и 4,4мм балансный. Мой выбор – 3,5мм, так как я хотел бы проверить утверждение о мощности и чувствительности с обычными источниками звука. Жаль, что Hidizs до сих пор не вкладывает кабель со сменным типом аудио-штекера для своих наушников (я имею ввиду 2,5мм BL, 3,5мм SE и 4,4мм BL).

Упаковка, комплектация и дизайн:

В отличие от последних гибридных наушников Hidizs, коробка MP145 довольно маленькая, и что более интересно, она выполнена из пластика. Есть картонная внешняя обложка с надписями и пластиковая коробка, специально разработанная для этих наушников (с логотипом Hidizs). Здесь возникает только один вопрос: зачем делать коробку такой дорогой (изготовление пластиковой формы на самом деле дорого, и это означает, что Hidizs действительно стремится попасть на массовый рынок с MP145, так как пресс-форма обычно измеряется миллионами циклов впрыска и себестоимость делится на число выпущенных продуктов). Возможно, это сделано для дифференциирования продукта и чтобы показать, что он принадлежит к более дорогому классу устройств. В любом случае, коробка отлично выполняет свою задачу по защите компонентов, состоящих из пенных вставок, удерживающих наушники, 9 пар силиконовых насадок и дополнительной коробки с кабелем, набором фильтров и некоторыми бумажками.

Радует, что Hidizs решил добавить болшой набор аксессуаров. Помимо наушников вы получите:

  • 9 пар силиконовых насадок (3 пары x 3 размера для баса, так же для баланса и для высоких частот)
  • 3 пары настроечных фильтров (1 пара для баса (розовая), 1 пара для баланса (золотая) и 1 пара для высоких частот (серебряная))
  • 3,5мм или 4,4мм аудио-кабель на выбор
  • переносной мешочек

Снова хочу отметить для Hidizs, что было бы большим преимуществом, если бы кабель со сменными штекерами поставлялся в комплекте. Люди используют разные виды оборудования, и сложно выбрать, какой тип штекера заказать изначально. Чем универсальнее, тем лучше общее впечатление о продукте и чаще он будет использоваться на практике.

Фильтры для настройки также поставляются в отдельной прозрачной пластиковой коробке. Подсказка: не пытайтесь открыть ее потянув в стороны, нужно сначала повернуть верхнюю или нижнюю часть на 15 градусов относительно другой стороны.

Переносная сумка имеет новый и более удобный механизм открывания – нужно сжать оба конца пальцами.

Теперь о дизайне и материалах наушников MP145: первое впечатление, когда вы берете их в руки, они довольно большие и тяжелые. Твердый кусок алюминия, обработанный с помощью ЧПУ, напоминающий хвост кита на передней панели по дизайну, с компенсационными отверстиями, коннектором под кабель типа 2pin, и довольно длинными соплами для вывода звука. Сопла заканчиваются резьбой для настроечных фильтров. Посмотрев внутрь отверстия, я не увидел защитной сетки, но глубоко внутри виден некоторый пористый материал, который, как я полагаю, выступает в роли защиты от пыли и как демпфер.

Алюминиевая сетка является частью настроечного фильтра, который срезает некоторые частоты и также служит дополнительным защитным экраном от пыли. Единственная причина беспокойства по поводу ношения этих наушников во время тренировок или под дождем это отверстие на передней панели, через которое вода может попасть внутрь. Качество сборки в целом отличное, без зазоров.

В течение первых пяти минут я думал, что посадка не самая лучшая из-за размера и веса наушников. К счастью, потом привык и избавился от какого-либо ощущения неудобства. Нельзя сказать, что это самые универсальные наушники в плане посадки, не стал бы их носить во время тренировок, но они довольно удобны для обычных прогулок и вполне подходят для спокойного прослушивания.

Наконец, звук:

Сразу хочу отметить неожиданно мощный бас для планарных излучателей. Обычно планарные драйверы страдают от недостаточной мощности низких частот из-за ограничений технологии в сочетании с высокими требованиями к мощности, но Hidizs смогли решить обе эти проблемы. Низкие частоты хорошо выражены, добавляют основу, тело, толщину и теплоту во всем диапазоне частот. До такой степени, что MP145 можно охарактеризовать как имеющие тенденцию к темному/теплому звучанию. Кроме того, низкие частоты идеально разложены по дополнительным поддиапазонам, имеют заметную детализацию и довольно быстрое затухание. Все это создает ощущение крупного, но очень точного баса, с выделенными границами и без размытия. Мидбас звучат сочно, мощно, плотно и быстро. И все это при использовании выхода 3,5мм из плеера Hidizs AP80 первого поколения (установленного в режим HIGH gain), с мощностью всего 70мВт на канал при 32Ом + желтых фильтрах. Это победа, на мой взгляд. Другие планарные наушники, с которыми я имел дело, такие как Dethonray Tender 1 и 7Hz Timeless, также хороши, но они требовали больше мощности и более продвинутого плеера, или даже лампового усилителя, чтобы раскрыть свой потенциал.

Следовательно, у средних частот есть приятная телесность, которая делает звук объемным и мягким. Разрешение не избыточное по сравнению с высококачественными арматурными драйверами, так как на средние частоты больше влияния оказывают низы, но тембр, присутствие и разделение – все превосходно, что ставит MP145 выше своих арматурных конкурентов, которые звучат потоньше, холоднее и более искусственно.

Верхние частоты менее весомы во всех диапазонах, поддерживая баланс и добавляя детализацию, но они не выделяются. На самом деле их производительность и количество зависят от песни и качества записи, но если взять композицию с нормальными уровнями, высоким динамическим диапазоном и высококачественной записью, то верхние частоты находятся в оптимальной точке между их точностью, количеством и прозрачностью. Они не резкие, не пронзительные и не ощущаются недостаточными. Дополнительные изменения в количестве и выразительности верха можно выполнить с помощью настроечных фильтров (серебряные – больше верхних частот, красные – меньше верхних частот). И да, MP145 немного склонны к сибилянтам, но, повторюсь, это наблюдается только в некоторых песнях с холодным тембром и низким качеством записи.

Также отлично все и с разделение инструментов по всему диапазону. Каждый звук обладает отличной четкостью, каждый инструмент выделяется. Планарные драйверы определенно выигрывают в этом отношении у гибридов или динамических наушников, которые склонны к смешению звука или размытию контуров инструментов.

Заключение:

Магнито-планарные мониторные наушники все еще не так широко распространены по сравнению их динамическими или арматурными конкурентами, это факт. Наиболее популярные интернет-магазины предлагают порядка 27-40 пар на весь мир. Вычтем из этого числа явный мусор и мы получаем очень небольшую выборку. Но даже те наушники, которые в нее попали, и которые имеют отличное качество звука, известны своими требованиями по мощности и некоторыми ограничениями по басу. Планарные наушники Hidizs MP145 лишены этих ограничений – их легко прокачать через выход SE и они способны генерировать много баса. Даже если в них и найдется какой-то небольшой недостаток, MP145 можно простить за все из-за общего высокого качества звучания и приятного тембра.

Более того, Hidizs заявил самую маленькую цену для кампании на Kickstarter для MP145 на уровне всего $109. Кампания стартует в сентябре. Это реально выгодная покупка, так как это самая низкая цена на рынке для планарных наушников с драйвером 14,5мм и дополнительными настроечными фильтрами. Поэтому я настоятельно рекомендую следить за началом кампании на Kickstarter и получить себе пару на условиях такой низкой цены.

Ссылка на кампанию по MP145 на Kickstarter: ССЫЛКА

Ссылка на страницу продукта, где можно подписаться на новости по запуску кампании на Kickstarter: CCЫЛКА

]]>
https://zmarketchangers.com/uk/hidizs-mp145-ru/feed/ 0 3153
Dethonray Pegasus SG1 – высококачественный Bluetooth ЦАП https://zmarketchangers.com/uk/dethonray-pegasus-sg1-ru/ https://zmarketchangers.com/uk/dethonray-pegasus-sg1-ru/#comments Thu, 16 Mar 2023 09:30:09 +0000 https://zmarketchangers.com/?p=2998

Одно устройство для одной функции – уникальный и стабильный подход Ансона к разработке шедевров в каждой нише портативного аудио удивляет… Давайте будем честными, даже идеальное устройство с ограниченной функциональностью рискует утонуть в миллионах устройств “всё-в-одном” просто потому, что они удобнее в использовании… DSLR-камеры практически исчезли с потребительского рынка, так же, как и диктофоны, видеорекордеры, электронные книги, отдельные блоки аппаратуры и т.д. Большинство пользователей все еще согласны с тем, что профессиональные, отдельностоящие устройства генерируют выше качество, но кому это важно, если контент создается и потребляется в социальных сетях? Лично я скучаю за временами, когда каждый пытался получить лучший кадр на 24-36 пленочных попыток, а не хранил тысячи бесполезных файлов… Вот почему все устройства Dethonray настолько меня впечатляют – они отсылают к тем временам, когда все было для «профи» и заставляло пользователей думать и развиваться.

Pegasus SG1 не является исключением. Это шестой шедевр, разработанный Ансоном и выпущенный в июне 2022 года, который занимает место в линейке Dethonray, предназначенный для Bluetooth-аудио. Первым был плеер DTR1, за ним последовал усилитель Honey. Позже появилась одна из лучших комбинаций в мире портативного HiRes-аудио, состоящая из плеера DTR1+ и планарных внутриканалок Tender 1, а теперь появился Pegasus. Вот соответствующая ретроспективная картинка с официального сайта Dethonray:

Все устройства высоко оценили обзорщики и уважают их как любители аудио, так и аудиофилы. Лично я уже давно пользуюсь DTR1, DTR1+ и Tender 1, и могу уверенно заявить, что оба плеера и наушники по-прежнему являются максимально качественными и без каких-либо проблем в техническом плане. Кроме того, эти устройства уже приобрели магическую ауру и стали предметами коллекционирования. Я бы не называл Dethonray “бутиковым” брендом, потому что это слово обозначает нечто экстравагантное, ограниченное по количеству, но не обязательно имеющее высокое качество производства. Напротив, Dethonray обладает высоким качеством как по сборке та и по функциональности, несмотря на более низкий объем производства по сравнению с рыночными мастодонтами. Поэтому я скорее бы назвал Dethonray брендом класса “hi end”, работающим в соответствующем сегменте.

Итак, для чего предназначен Pegasus SG1? Вот его характеристики:

Можем отметить, что основной и единственной целью Pegasus является: прием аудио по Bluetooth -> обработка входящего потока -> преобразование в аудиосигнал. В нем есть наиболее качественные аудио-кодеки, включая LDAC (24бит / 96кГц). Выходы в виде 3,5мм SE, так и 4,4мм BL. Основная особенность, общая для всех устройств Dethonray – DPPU (Desktop Plus Power Unit):

DPPU адаптирует двойную систему питания на высокой плотности аккумуляторов, разработанную для Hi-Fi, обеспечивая разделение цифровой и аналоговой мощности, чтобы устранить цифровой шум цепи от источника, с минимальным путем прохождения сигналов.

Есть еще одна дополнительная функция, которая очень важна, но редко упоминается в контексте Pegasus – возможность изменения звуковой сигнатуры с помощью разных версий прошивки. По умолчанию устройство поставляется с прошивкой “Rhapsody”, которую можно заменить на прошивку “Serenade” по желанию пользователя. Я уже видел такую ​​реализацию раньше в USB-цапах Tempotec/Hidizs, которые действительно меняли звук в соответствии с предпочтениями пользователя. Это гораздо удобнее, чем замена операционных усилителей или любой другой физической части, но требует некоторого понимания и навыков работы с ПК.

Ссылка на Pegasus SG1 на AliExpress: ССЫЛКА

Ссылка на Pegasus SG1 на Amazon: ССЫЛКА

Вернемся к описанию Pegasus SG1:

ЦАП поставляется в черной коробке, обыченой для всех устройств Dethonray. Коробка жесткая и прекрасно защищает ее компоненты. Внутри один слой, состоящий из пенной вставки с вырезом, который удерживает Pegasus на месте. Под крышкой красота – Pegasus SG1 с идеально отполированным стеклянным верхним покрытием, лежащий лицевой стороной наружу.

Видел что в продаже встречаются 4 цвета корпуса: фиолетовый, красный, черный и мятный, и могу сказать, что красный и фиолетовый выглядят наиболее ярко.

Логотип Dethonray под передней стеклянной панелью имеет подсветку из многоцветных светодиодов, которая указывает на текущее состояние устройства.

Еще один красивый элемент – это ручка громкости, которая сочетает в себе удобный дизайн для комфортного хвата, необычную форму, хороший выбор цвета и матовую отделку.

Оба выходных порта расположены на верхней кромке. Все кнопки управления собраны на левом торце.

На нижней кромке находится разъем зарядки типа-C и дополнительный светодиодный индикатор, который повторяет поведение индикатора-логотипа на передней панели.

Очень аккуратный, строгий и красивый дизайн одновременно. Устройство ощущается крепким и удобным в руках. Единственный недостаток заключается в том, что помещение его в карман с ключами, телефонами или другими вещами может оставлять следы на его идеальных поверхностях. Здесь определенно помогут наклейки из желатиновой пленки или что-то подобное.

Pegasus SG1 в работе:

Поскольку Pegasus – это BT-приемник, первое, что нужно сделать после первоначальной зарядки, это подключить его через Bluetooth к любому аудиоисточнику. Конечно, лучшей производительности можно добиться только с источниками, с интегрированными кодеками LDAC или apt-X HD. Большинство современных телефонов, планшетов и плееров, безусловно, поддерживают хотя бы один из них. Хотя, пользователи Apple по-прежнему ограничены обрезанным кодеком AAC из-за закрытой политики Apple в этом вопросе (ага, устройства для профессионалов).

В Pegasus нет функции мультипоинт, поэтому только 1 устройство за раз. Но предыдущее подключение будет храниться в памяти контроллера BT для быстрого возобновления в будущем.

Процесс сопряжения происходит очень быстро, индикатор LED помогает понять идет ли процесс Pegasus (мигает) или уже закончился (постоянно светится). Вам просто нужно выбрать PEGASUS SG1 среди доступных устройств BT на телефоне и нажать кнопку “Подключить”. Большинство источников указывают кодек, который используется для передачи аудио между устройствами в текущий момент времени. В моем случае это наиболее качественный LDAC (Xiaomi Redmi Note 8Pro). К сожалению, информация о состоянии батареи не передается с Pegasus на телефон. Dethonray заявляет около 8 часов непрерывной работы с SE и 6 часов с BL-выходом. Реальные тесты подтвердили эти показатели.

У Pegasus есть 3 кнопки, которые работают вполне ожидаемо: PLAY|PAUSE, NEXT и PREVIOUS. Кнопки плотные, не болтаются. Дополнительный двухпозиционник служит для переключения с низкого на высокий уровень усиления, в зависимости от импеданса наушников. Для наушников ниже 16Ом лучше не выбирать высокое усиление, так как они могут быть повреждены. Ручка громкости имеет приятное ощущение плотного хода и удобного захвата. Она действует довольно точно, обеспечивая плавное изменение громкости в обе стороны. Гораздо удобнее, чем дискретные кнопки громкости в телефонах, USB ЦАПах и в некоторых плеерах, меняющие громкость довольно дискретно. Здесь вы можете выбрать любой желаемый уровень, начиная с едва слышимого.

Pegasus остается холодным во время работы, только слегка нагреваясь во время зарядки аккумулятора. Разъем Type-C используется только для зарядки | обновления прошивки, но функция USB ЦАП отсуствует.

Обновление прошивки:

Как было сказано ранее, этот ЦАП имеет две разные версии прошивки. Rhapsody (по умолчанию) более напористая, а Serenade более спокойная и мелодичная. Изменения в звуке слышны, но не критичны. Это скорее скругление некоторых шероховатостей и небольшое изменение всего тембра. Лично я предпочитаю версию Serenade из-за ее слегка повышенной теплоты и плавности. Рапсодия больше подходит для более агрессивных и ритмичных жанров.

Звук:

Pegasus SG1 впечатляет. Звучит линейно с акцентом на средние частоты, густые и теплые. Восприятие звука естественное и сбалансированное. Довольно сложно заметить какие-либо огрехи, которые раскрывали бы его беспроводную природу соединения.

Бас имеет хорошее разрешение и слегка подчеркнут. Это просачивается в нижнюю середину и влияет на весь звук приятными плотными штрихами. К счастью, секция мидбаса сохраняет отличную динамику и плотность и звучит сочно. Средние частоты выделяются как центральная часть презентации, голоса естественные, как и инструменты. Никаких шипений или сибилянтов даже с чувствительными наушниками. Низкие частоты определенно больше влияют на средние, чем высокие. Небольшой недостаток текстурирования из-за BT все же есть, но тут более важна общая музыкальность, скрывающая нехватку деталей. Высокие частоты имеют неплозую продолжительность, без резких нюансов. Хорошая прозрачность и правильный баланс с другими диапазонами без дополнительного акцента делает высокие частоты мягкими и аккуратными, оставляя весь звук ближе к темной стороне.

Отличный выбор настройки для беспроводного ЦАПа. Лучше отойти от сухого и аналитического подхода к очень музыкальному, который скроет некоторые огрехи.

Заключение:

Pegasus SG1 — лучший по звучанию Bluetooth-ЦАП среди всех портативных BT аудиоустройств, которые побывали в моих руках до сих пор: наушники с ВТ-шнурками, TWS-ы, ультрапортативные BT ЦАП-ы — все они страдали от очевидных ограничений беспроводного соединения, особенно заметных по резкости звучания высоких и ограничений диапазонов. Возможно это следствие физических размеров устройства, их дизайна или наличия большого количества функций, где некоторые не доработаны надлежащим образом, а некоторые просто для галочки. Pegasus создан для одной функции и сделан в этом плане идеально: и по дизайну, и по логике, и по качеству воспроизведения. Он использует лучший из возможных кодеков, лишен сбоев в работе и звучит на уровне качественных плееров. Более того, звучание почти неотличимо от проводного подключения. Похоже, что с появлением Pegasus SG1, блютуз больше не является компромиссом ни для наушников, ни для настольных систем с активными колонками или усилителями.

Ссылка на Pegasus SG1 на AliExpress: ССЫЛКА

Ссылка на Pegasus SG1 на Amazon: ССЫЛКА


]]>
https://zmarketchangers.com/uk/dethonray-pegasus-sg1-ru/feed/ 1 2998
HIDIZS AP80 PRO-X – новые ЦАПы, больше функций и портативности https://zmarketchangers.com/uk/hidizs-ap80-pro-x-ru/ https://zmarketchangers.com/uk/hidizs-ap80-pro-x-ru/#respond Sat, 08 Jan 2022 10:07:03 +0000 https://zmarketchangers.com/?p=2764

Последние несколько лет я наблюдал, как Hidizs плавно трансформируются из небольшой локальной компании, выпускающей один продукт, в международный и уважаемый бренд портативного Hi-Fi оборудования. Мой опыт затрагивает каждый прибор этой марки: плееры AP100, AP200, AP60, AP60Pro, AP80, все наушники и ЦАПы. Не могу утверждать, что все устройства работали безупречно, зато все оправдали ожидания с точки зрения качества звука. Все еще люблю самый первый AP100 и до сих пор использую AP80 в роли основного плеера. Кроме того, Hidizs были первыми, кто активно внедрял HiBy OS с HiBy Link, ставшие, в последствии, золотым стандартом для различных современных плееров других производителей.

Сегодня я хотел бы рассмотреть последнюю инкарнацию очень популярного плеера AP80 — AP80 PRO-X. Позади остались несколько ревизий AP80, в основном устраняющих мелкие недоработки по железу, а вот AP80 PRO-X — огромный рывок иной природы — в версии PRO-X используется два ЦАП, балансная схема и дополнительный балансный выход 2,5мм…

Характеристики Hidizs AP80 PRO-X (преимущества перед предыдущей версией AP80 PRO выделены):

  • CPU: Ingenic X1000
  • DAC: Dual ES9219C
  • Decoding: DSD64/128/256, PCM 384kHz/32Bit
  • MQA: 8X
  • Output: Single-ended 3.5mm / Balanced 2.5mm
    • Single-ended Output: 70mW + 70mW @ 32Ω
      • Frequency Response: 20-90kHz
      • Total Harmonic Distortion+Noise: 0.0015% (1kHz)
      • Dynamic Range: 115dB
      • Signal-to-Noise Ratio: 119dB
      • Channel Separation: 110dB (1kHz, A-weight, Rated Output)
    • Balanced Headphone Output: 190mW + 190mW @ 32Ω
      • Frequency Response: 20-90kHz
      • Total Harmonic Distortion + Noise: 0.0015% (1kHz)
      • Dynamic Range: 116dB
      • Signal-to-Noise Ratio: 120dB
      • Channel Separation: 117dB (1kHz, A-weight, Rated Output)
  • Recommended Headphone Impedance Range 8-200Ω (Recommended value)
  • FM: NO
  • Pedometer Sensor: KX126
  • FPGA DSD: HBC3000
  • Operating System: HiBy OS 3.0
  • Bluetooth: Bidirectional Bluetooth 4.2, support aptX, LDAC, UAT
  • USB Port: Type-C, supports bidirectional USB DAC
  • Remote Operation: HiBy Link
  • Display: Samsung 2.45″ (480×360) IPS HD Touchscreen
  • Housing: Aluminium alloy CNC
  • Rear Cover Material: stereoscopic glass
  • Volume Knob: Japanese ALPS
  • Buttons 3 physical: play/pause, previous track, next track
  • Maximum Storage Expansion: 512GB with MicroSD
  • Battery: 800mAh 3.7V Li-Polymer Battery
  • Work time: PO interface: 8-11 hours runtime, LO interface: 6-8 hours runtime (depends on actual usage)
  • Standby: 40 days (depends on actual usage)
  • Charging Time: ~ 1 hour (5V, 2A)
  • Net Weight: 72g

В новых характеристиках видим основные отличия между AP80 PRO и PRO-X – двойной ЦАП следующего поколения (лучше разделение каналов, меньше потребление батареи), лучше поддержка MQA (8X вместо 4X). Выход по мощности не изменился – 190мВт на канал на балансном выходе.

Случилось так, что в настоящее время у меня есть обе версии плеера, и я могу напрямую сравнить их музыкальные и функциональные характеристики при подключении к одинаковым наушникам.

10% скидки на любые устройства Hidizs в официальном магазине по промокоду: ZMCR10

Упаковка и дизайн:

Здесь отличия есть. Коробка все такая же небольшая, но теперь с графикой изделия, торговыми марками и дополнительной информацией.

Комплектация следующая:

  • AP80 PRO-X с предварительно наклеенными передней и задней защитной пленками
  • USB тип-C -> кабель USB A
  • USB type-C -> кабель microUSB
  • 2 дополнительных защитных пленки
  • пара листовок
  • краткое руководство пользователя

Силиконовый чехол теперь в комплект не входит.

В дизайне корпуса AP80 PRO-X заметны значительные изменения по сравнению с предшественником — конструкция боковых граней стала более сложной и, безусловно, требует больше машинного времени ЧПУ станка. Края стали еще более вычурными, новая форма корпуса вокруг ручки громкости обеспечивает более удобный хват и в общем дизайн стал напоминать продукцию A&K.

На левом торце есть надпись “designed for Hidizs”, что говорит о том, что за дизайном обратились в другую компанию, которая сохранила фамильные черты, освежив линии. В остальном – все как обычно – красивая стеклянная задняя часть, интуитивно понятная ручка громкости с блестящим фланцем, удобные физические кнопки с ощутимым щелчком.

Размер экрана и производительность остались прежними. Отличный сенсорный IPS-экран с диагональю 2,45 дюйма, с высоким разрешением и хорошей чувствительностью (особенно для устройств такого типа).

Система и интерфейс:

AP80 PRO-X базируется на HiBy OS 3.0 и процессоре Ingenic X1000. Эта комбинация остается неизменной с момента выпуска первого AP80 и по-прежнему обеспечивает плавную отработку интерфейса. Первое сканирование карты памяти происходит быстро, вне зависимости от ее размера и заполнения.

Пара легких фризов все-таки встретилась, в основном при прокрутке списка песен с обложками альбомов. Но, в остальном, 99% взаимодействий происходят плавно. Не обнаружил никаких сбоев в прошивке последней версии 1.1, также не обнаружил багов перевода в списке функций.

По логике интерфейса все общие настройки устройства собраны в основном меню, а точечные настройки звука (эквалайзер, фильтры) находятся в приложении HiBy Music. Кстати, HiBy Music выглядит идентично своим версиям для других ОС. Функция HiBy Link, которая позволяет управлять плеером со смартфона, присутствует.

Структура меню:

  • Main screen apps:
    • Player
    • Step counter
    • Bluetooth
    • Book
    • System settings
    • About
  • System settings:
    • Language
    • Database update (Auto|Manual)
    • Brightness (1-100% slider)
    • Backlight time (stay on or 10 — 120 sec)
    • Color theme (ON|OFF, pattern selection, slider selection)
    • Font size (small|middle|big)
    • USB mode (Storage, Audio, Dock)
    • Button operation when screen is OFF (ON/OFF)
    • Time settings (date, format, time)
    • Idle timer (OFF, 1-10min)
    • Sleep timer (OFF, 5-120min)
    • Battery percentage display (ON|OFF)
    • Standby (ON|OFF)
    • InLine remote (ON|OFF)
    • Recording steps (ON|OFF)
    • Lock volume knob (ON|OFF)
    • Screensaver (OFF|Album cover|Dynamic cover)
    • Restore defaults
    • FW update
  • Bluetooth
    • ON|OFF
    • Device Name
    • HiBy Link (ON|OFF)
      • High Quality (SBC, aptX, UAT 600k, 900k, 1,2M, Prefer LDAC, LDAC standard, LDAC quality priority)
    • Bluetooth volume adjust
    • Search devices
    • Paired devices
    • Available devices
  • HibyMusic settings:
    • Update database
    • MSEB
    • EQ
    • Play settings:
      • Play mode (through list, loop single, shuffle, loop list)
      • DSD output mode (PCM, DoP, Native)
      • DSD gain compensation (0-6)
      • Resume play (none, track, position)
      • Gapless play (ON|OFF)
      • Soundfield (ON|OFF, -1 — 3)
      • Max volume
      • Power On volume (Memory, 0-100)
      • Crossfade (ON|OFF)
      • Gain (LOW|HIGH)
      • ReplayGain (none, by track, by album)
      • Balance
      • Antialiasing filter (LPFR, LPSR, MPFR, MPSR, AFR, ASR, CMPFR, BW)
      • Play through folders (ON|OFF)
      • Play through albums (ON|OFF)
  • Drop down PLAY NOW menu:
    • List now playing
    • Add to playlist
    • EQ
    • View album
    • Properties
    • Delete
  • PLAY NOW screen options:
    • PLAY|PAUSE
    • Seek slider
    • NEXT|PREVIOUS TRACK
    • PLAY MODE (shuffle, loop, etc)
    • Menu
    • Add to favorite
    • Show Lyrics
  • Swipe UP menu:
    • Bluetooth (ON/OFF)
    • GAIN (LOW/HIGH)
    • USB (DRIVE/DAC)
    • LineOUT Mode
    • Swipe to adjust backlight
    • Swipe to adjust volume
    • Play widget (previous / next track, play/pause, artist and song title)

Для обновления необходимо скачать прошивку с сайта Hidizs, распаковать ее и поместить файл update.upt в корень SD-карты. Затем запускаем обновление прошивки из настроек системы. Процесс займет около минуты.

Одна из самых удобных функций HiBy OS — HiBy Link — которая позволяет дистанционно управлять плеером со смартфона, работает прекрасно. Обложки альбомов, список песен, режим воспроизведения, громкость — всеми основные функции реализованы. Отличное решение при интеграции плеера в домашнюю аудио систему с полным дистанционным управлением.

USB ЦАП:

Режим USB DAC работает либо со специальным драйвером TUSB (ASIO) (можно скачать с сайта Hidizs), либо с родным драйвером Windows 10 (USB DAC). Но, учтите, что версия ASIO обладает бОльшей задержкой звука и не подходит для просмотра видео. Драйвер USB DAC работает идеально, задержка отсутствует.  Проблем при использовании плеера в виде ЦАПа с Foobar2000 через Wasapi — нет.

AP80 PRO-X в качестве внешнего ЦАП в связке со смартфоном Xiaomi Redmi Note 8Pro через переходник microUSB type-C -> microUSB работает нормально. Приложение HiBy Music на смартфоне распознало этот плеер и позволило посылать «побитовый» поток данных.

Также проверил редко используемую функцию «транспорт»: отправка потока с USB плеера на внешний ЦАП. И это работает без проблем.

При использовании плеера в качестве ЦАП можно задействовать и bluetooth вместо кабеля. Так называемый двунаправленный bluetooth-ЦАП. Bluetooth поддерживает кодеки aptX, LDAC и UAT (наряду со стандартными, более низкого качества). Наушники с aptX и устройство с UAT 1.2M (Bluetooth-приемник HiBy W5) — все функционирует нормально. На расстоянии 8-12 метров начали появляться существенные прерывания звука. Обратная схема работы была проверена с помощью отправки потока с Redmi Note 8Pro на AP80 PRO-X по Bluetooth — также никаких проблем. Плеер принимает поток и отдает на наушники по bluetooth.

Звук:

Сначала опишу впечатления от AP80, а потом сравню с AP80 PRO/PRO-X, указав слышимые улучшения. Это логично, так как характеристики аудиовыхода 3.5мм остались прежними. Новый опыт будет получен при использовании балансного выхода 2,5мм AP80Pro, разницу с которым и опишу в последствии. Чтобы сравнение было точным, использую AP80 + Hidizs Seeds 3,5мм  (обычное подключение) и AP80PRO/PRO-X + Hidizs Seeds 2,5мм (балансное подключение).

AP80: 

AP80 звучит нейтрально, без тенденции к выпячиванию каких-либо частот. Низкие, средние и высокие хорошо сбалансированы, что делает этот плеер всеядным к музыкальным жанрам. Его можно назвать нейтральным источником для подключения любого дополнительного аудиооборудования — наушников, усилителей, активных колонок и т. д. Хорошая проработка и прозрачность на высоких частотах с дополнительной возможностью подстройки эффектов фильтра; точное текстурирование на низах; мощный и динамичный мидбас; естественное звучание середины. В общем, звучание ближе к яркому и холодноватому, чем к темному и теплому.

Нагрузка в виде ATH-M50 (40Ом) достаточно легко переносится плеером, а вот наушники в 150Ом — уже явно недокачаны и теряют большую часть динамики и разделения инструментов.

Характер звучания можно менять в широких пределах с помощью тонких настроек фунrции MSEB, которая дает дополнительный контроль над:

  • окрас
  • глубина баса
  • текстура баса
  • толщина ноты
  • вокал
  • обертоны женского вокала
  • шепелявость
  • сибилянты ВЧ
  • импульс
  • прозрачность

все было выставлено по-умолчанию во время тестов, зато в другое время иногда приходится прибегать к использованию этой функции если наушники имеют явные огрехи в звучании.

Кстати, для AP80 наушники Hidizs Seeds явно более подходящая пара чем ATH-M50. Последние иногда могут подчеркивать низкие частоты и им не хватает прозрачности. Они подходят для детального анализа и тестов, но слишком строгие во время отдыха… Seeds звучат мягче и четче. Детали становятся более выраженными.

Если говорить о стеках: я бы сказал, что AP80 PRO/PRO-X отлично спелся с ламповым усилителем типа xDuoo MT601/602 который ровняет тональность и делает звук более аккуратным, деликатным и натуральным.

AP80 SE V|S AP80 PRO на балансном выходе: 

Основное преимущество использования балансного выхода AP80 PRO-X перед AP80 заключается в производимой мощности, что неизбежно приводит к повышению детализации, бОльшей динамике (особенно в части мидбаса) и лучшей разборчивости в целом.

Конечно, разница очевидна только в наушниках с высоким сопротивлением, которым необходимо больше мощности для раскачки. При использовании обоих плееров с одинаковым низкоомными внутриканалками и высокой чувствительностью — различия в звучании практически нивелируются… Главное отличие при таком раскладе заключается в лучшем разделении инструментов и бОльшая воображаемой сцене балансной схемы. Другими словами, мне все равно больше импонирует балансный выход из-за повышенной динамики, в сочетании с ощущением меньшей плотности звучания.

Свобода в выборе пары подходящих наушников и наличие достаточного запаса мощности под капотом — это то, что делает AP80 PRO/PRO-X лучше своего предшественника, даже если изменения в звуковой картинке и характеристиках не столь значительны.

Разница в звучании между PRO и PRO-X не такая заметная. Да, сцена стала пошире, но характер звука не изменился – плееры будет невозможно отличить при слепом прослушивании.

Выводы:   

С первого дня владения плеер AP80 стал для меня основным портативным источником звука и до сих пор отлично выполняет свою задачу. Вначале были некоторые недоработки со стороны прошивки, которые были позже устранены производителем. Единственной спорной характеристикой оставалась небольшая выходная мощность, ограничивающая выбор наушников.

AP80 PRO-X, будучи самым новым поколением, сделал огромный шаг вперед и стал одним из самых навороченных портативных плееров на рынке. он унаследовал все хорошее всех предыдущих версий, теперь с более стабильной прошивкой, новыми функциями, да еще и более сложный по дизайну. Он построен на балансной схеме, достаточно мощный чтобы качать любые типы внутриканальных наушников, вкладышей и часть полноразмеров… Даже не могу предположить, что еще Hidizs может засунуть его следующую ревизию, если таковая будет. Он уже предельно функционален. Разве что нет в нем современного балансного выхода на 4.4мм… Правда и места в нем нет для этого (можете глянуть в мою статью про разборку плеера ЗДЕСЬ)

И последнее – стоит ли переходить с AP80 PRO на AP80 PRO-X? Только если нужна улучшенная поддержка MQA. В остальном – нет. А вот прыгнуть с обычного AP80 или, к примеру, Shanling M0 – тут разница будет существенная. Просто AP80 PRO-X значительно лучше.

10% скидка на все устройства Hidizs в официальном магазине по промокоду: ZMCR10

Ссылка на AP80 PRO-X в официальном магазине Hidizs: ССЫЛКА

]]>
https://zmarketchangers.com/uk/hidizs-ap80-pro-x-ru/feed/ 0 2764
KZ ZEX – бюджетные гибриды с электростатикой https://zmarketchangers.com/uk/kz-zex-ru/ https://zmarketchangers.com/uk/kz-zex-ru/#respond Sat, 06 Nov 2021 10:31:21 +0000 https://zmarketchangers.com/?p=2720

Давным-давно, в очень далекой галактике я решил опробовать новый для того времени бренд наушников – Knowledge Zenith. Произошло это года 3-4 назад, и это были KZ ED16. С тех пор я никогда не хотел притрагиваться к чему-либо этой марки. Почему? KZ ED16 оказались для меня слишком резкими на высоких частотах, с ярко выраженной V-образной настройкой, и в то время плохо конкурировали с другими моделями.

Но время идет, KZ значительно выросли, вплоть до того, что я могу легко купить бОльшую часть их продукции в местном магазине в моей стране. Кроме того, много разговоров об этом бренде, множество пользователей и поклонников, множество хороших обзоров и постов. Это и вдохновило меня принять предложение от представителей KZ на обзор их последней модели. Также не могу забыть тот факт, что KZ была основана инженером, который работал в Audio Technica и чья идея заключалась в разработке доступных высококачественных наушников для масс. Такие инициативы являются основной движущей силой для внедрения различных технологий, которые когда-то были недоступны для персонального использования и их удешевления.

Все это является поводом дать KZ еще один шанс с их новыми наушниками – ZEX. Еще одна причина для меня лично – это будет первая гибридная модель в моей практике, которая использует динамический драйвер для средних и низких частот вместе с электростатическим излучателем для высоких. Пробовал все – арматурные, динамические, пьезо, планарные – но с электростатическими драйверами пока еще играться не доводилось. Посмотрим, как пойдет …

Характеристики KZ ZEX:

  • Модель: ZEX
  • Драйверы: 10mm diaphragm, dual magnetic dynamic unit + 6.8mm low voltage electrostatic unit
  • Диапазон: 20Hz – 40KHz
  • Сопротивление: 25Ohms
  • Чувствительность: 103dB
  • Пассивная шумоизоляция: 26dB
  • Кабель: сменный, 2-pin, 0.75mm
  • Типы кабеля: с микрофоном и без
  • Джек: 3.5mm
  • Материалы корпуса: цинковый сплав + смола
  • Цета: rose gold, black, graphite

Примечание: электростатические излучатели все еще довольно редки в наушниках из-за их сложности, энергопотребления и стоимости. Что касается звука, они более точные, воспроизводят больше деталей, имеют очень быстрые переходы, почти не имеют искажений и инерции. Фактически, KZ можно назвать пионером в области массовых гибридных наушников с таким типом излучателя.

KZ ZEX можно приобрести на Aliexpress:ССЫЛКА

KZ ZEX можно приобрести на Amazon USA:ССЫЛКА

KZ ZEX можно приобрести на Amazon GERMANY:ССЫЛКА

Коробка и дизайн:

Мне нравится то, как KZ пакуют свои наушники. Коробочки маленькие, но аккуратные и жесткие одновременно. Вся упаковка состоит из внешнего слоя с изображением модели, технической информации и логотипов. Внутренняя коробка имеет прозрачную крышку с лицевой стороны для дополнительной защиты. Наушники расположены в специальных вырезах мягкой вставки, а аксессуары расположены под ней. В комплект входят:

  • наушники KZ ZEX
  • кабель
  • 4 пары силиконовых насадок
  • инструкция

Корпуса наушников KZ ZEX состоят из крышки лицевой панели из цинкового сплава, средней вставки из прозрачной смолы и основания с выводным соплом. Это первые наушники, корпуса которых состоят из трех частей. Я предполагаю, что такая структура – это модульный подход в дизайне KZ для достижения некоторой степени универсальности и экономии затрат на разработке за счет взаимозаменяемости компонентов корпуса в разных моделях.

Наушники представлены в трех цветах верхних панелей (золото, графит, черный). Средняя вставка из смолы прозрачная, с синим отливом, на ней расположен 2-х контактный разъем для кабеля (0,75мм). На мой взгляд, такой выступающий тип разъема более надежен, чем утопленный в корпус – удобнее попадать кабелем, а контакты кабеля защищены внешними направляющими корпусами.

Честно говоря, средняя вставка кажется немного странной в этом дизайне (из-за цвета тонировки), как будто она была позаимствована с другой модели. Тем не менее, она идеально подходит по форме и демонстрирует аккуратно выполненное внутреннее убранство. Пайка выглядит аккуратно, кабели разведены в стороны, оба драйвера сидят ровно на своих местах. Единственная неопрятность – это следы клея, который скрепляет части корпуса. Меня это не сильно беспокоит, так как на звук это явно не влияет. База также прозрачна, но имеет коричневато-серый оттенок с довольно длинными выступающими формованными выводными соплами, закрытыми алюминиевыми сетками. На наушниках есть единственное компенсационное отверстие между верхней цинковой крышкой и средней вставкой из смолы.

Посадка KZ ZEX достаточно удобная и плотная. Угадайте, почему большинство наушников KZ имеют подобный “кастомный” дизайн… На данный момент у меня порядка 100 пар наушников, и я могу сказать, что данная форма в сочетании с дужками кабеля является наиболее универсальной. Вообще не о чем беспокоиться.

Стандартный кабель имеет два варианта: с микрофоном и без, и, учитывая цену наушников ZEX, я бы сказал, что микрофонная версия более предпочтительна – большинство людей будут использовать ZEX каждый день, и было бы удобнее иметь возможность отвечать на звонки. В любом случае, кабель собран довольно хорошо, разъемы и вилка имеют необходимую защиту, заявлено, что все контакты позолочены. Определенно, это не конкурент дорогим толстым витым кабелям с большим количеством серебряных и медных жил, но зато съемный и отлично выполнен для этого бюджета.

В целом дизайн, хоть и не содержит особых деталей, тоже не разочаровал. Более того, я бы сказал, что есть гораздо более дорогие наушники с менее качественной отделкой и более дешевые на вид. Поэтому 10 из 10 этим наушникам за дизайн и исполнение. Форма идеальная, как и посадка, кабель выглядит красиво и прочно, комплектация стандартна для любой стоимости, а коробка одна из самых удобных по логистике и оптимальна для наушников такого продукта. Поверьте, когда на полке хранится около 100 пар наушников – этот параметр действительно важен. Я мог бы хранить в четыре раза больше в том же объеме места, если бы все наушников были так-же оптимально упакованы.

Звук:

Протестировано с: Hidizs AP80, HiBy R5, Dethonray Prelude DTR1+, xDuoo MT602.

НЧ:

Бас тут глубокий, с большим количеством текстур. Количество и присутствие баса сильно выражено. Контуры мидбаса супер-точные, детализация позволяет различать разные инструменты, играющие в этом диапазоне. Суббасы достигают хорошей глубины и имеют неплохую скорость затухания. Такой бас напоминает полноразмерные закрытые наушники со слегка перегруженной, но мощной подачей. Этот диапазон имеет наибольший вес в общей картинке звука. Мидбас адекватно артикулирован, полный, идеально детализированный и мощный. Секции ударных звучат довольно естественно, создавая хорошее ощущение общей динамики.

СЧ:

Средние частоты менее весомые, чем НЧ. Мужской вокал звучит тонковато и отстраненно, а женский ярко и эмоционально. Разрешения хватает, но есть ощущение, что оно получено искусственно, с помощью акцента на нижней части ВЧ. Тем не менее, голоса, струнные и ударные инструменты звучат довольно впечатляюще. На верхних средних частотах нет излишней резкости, которая мне так не нравилась в KZ ED16, но звук по-прежнему склонен к шепелявости, особенно на женском вокале. В то же время такая настройка добавляет исключительную четкость большинству инструментов этого диапазона, и хорошее разделение инструментов для ощущения глубины сцены.

ВЧ:

Самым интригующим в ZEX являются их ВЧ. Однако, впечатления двоякие. Хорошее – микродинамика и разрешение. Плохое – слабая продолжительность и малый акцент на этом диапазоне во всем миксе. Высокие частоты звучат ярко и чётко, но на некоторых треках они оттеняются низкими и средними частотами. Прозрачность и яркость сильно зависят от записи. Наилучшие результаты были достигнуты с более холодными источниками звука (AP80 DAP), в джазовых, рэп-, блюзовых композициях (при небольшом количестве инструментов). В целом могу признать, что ожидал гораздо бОльшего от электростатического ВЧ драйвера.

Характер звука:

KZ ZEX звучит довольно детально, с тенденцией к НЧ и темному звучанию, эмоционально и тонковато на средних частотах, впечатляюще по мидбасу и детализировано, но менее акцентированно по ВЧ.

В сравнении с…:

Собственно, мне уже не с чем сравнивать ZEX. Большинство моих наушников намного дороже и определенно обладают разными преимуществами в разных аспектах звучания. Пожалуй, только Hidizs Seeds, которые были выпущены очень давно, с одним динамическим драйвером и теперь уцененные до аналогичной стоимости… Seeds менее удобны по посадке, у них встроенный кабель. Они не столь тяжелые по басам, но зато более сбалансированы, более деликатны по общей подаче, более мясистые на СЧ.

Заключение:

Стал ли бренд KZ более уважаемым, с более зрелым звуком – определенно да. Нравится ли он мне сейчас больше, чем 3 года назад – определенно да. Теперь я могу сказать, что, к примеру, наушники KZ ZEX мне нравятся, хотя в них присутствуют некоторые грубые нюансы, которые KZ необходимо доработать. Склонность к шепелявости, подчеркнутая V-образная настройка, слабая продолжительность по ВЧ… В то же время ZEX впечатляют и неплохо звучат в таких жанрах как рэп, джаз, блюз и любых других с ограниченным количеством инструментов. Учитывая это, я бы все-таки сделал вывод, что это хорошие бюджетные наушники для повседневного использования на ходу, что, по факту, и является их предназначением. Для спокойного и качественного прослушивания перед камином все равно бы выбрал что-то более дорогое и выверенное, но на каждый день, в процессе перемещений, я определенно могу рекомендовать использовать внутриканалки KZ, в лице ZEX.

KZ ZEX можно приобрести на Aliexpress:ССЫЛКА

KZ ZEX можно приобрести на Amazon USA:ССЫЛКА

KZ ZEX можно приобрести на Amazon GERMANY:ССЫЛКА

]]>
https://zmarketchangers.com/uk/kz-zex-ru/feed/ 0 2720
Dethonray Prelude DTR1+ – еще один финал https://zmarketchangers.com/uk/dethonray-prelude-dtr1plus-ru/ https://zmarketchangers.com/uk/dethonray-prelude-dtr1plus-ru/#respond Sun, 17 Oct 2021 18:07:26 +0000 https://zmarketchangers.com/?p=2696

Спорная тема, не правда ли? Ведь финал должен быть один… Речь идет не о другом продукте той же категории, а об идеальной паре для моего первого финала, на котором я настаивал некоторое время назад – планарных наушниках Dethonray Tender 1. Вот ссылка на мой обзор Tender 1, если вы его пропустили. Такие наушники очень требовательны к качеству и мощности источника. Пробовал их в паре с различными плеерами и цапами, но лучшая синергия достигается только с DTR1 +, о чем расскажу чуть позже в этом обзоре.

Кроме того, поскольку DTR1 + является долгожданной реинкарнацией DTR1 – первого плеера Ансона Це (основателя Dethonray), выпущенного еще в 2019 году, который оказался откровением с точки зрения звука для многих – я также сосредоточусь на различиях новой версии и уже известного продукта.

Еще одно: ни Dethonray Prelude DTR1, ни DTR1+ не являются массовыми продуктами с тщательно просчитанной экономией и прибылью или добавленной / урезанной функциональностью, основанной на маркетинговых намерениях. Это довольно самобытный, гораздо более близкий к западному high-end-нишевому подходу, где эмоциональная привлекательность в сочетании с техническим совершенством звука ставится во главу угла, в то время как второстепенные функции, такие как функциональность, не сильно учитываются. Для меня такой подход вполне приемлем, поскольку я рассматриваю DTR1+ как основной источник, с максимальным качеством звука для моей тщательно отобранной аудио коллекции в настольном или мобильном сетапе. Хотя и у него есть пара мелких недостатков, о которых я также расскажу в этом обзоре.

Характеристики DTR1+:

  • Type: HiRes audio player
  • DAC: AK4490EQ
  • Sample rates: up to 32bit/192KHz
  • Audio formats: WAV, FLAC, WMA, MP3, APE (Normal, High, Fast), AAC, ALAC, AIFF, DFF/DSF, OGG
  • Frequency response range: 20Hz ~ 20kHz
  • SNR: 117dB
  • THD: 0.008%
  • Max. power output: L: 6Vrms + R: 6Vrms (16Ω) | (1280mW@32Ohms)
  • OS: Linux + Ocelot GUI
  • Memory: MicroSD (exFAT), up to 1TB, handles 160,000 songs
  • Audio outputs: 3.5mm Line-out + 3.5mm headphones
  • Connectivity: Micro-HDMI (charging port)
  • Battery: 2cell, LiON, ±8.5V PSU, life 8 hours
  • Dimensions HxWxD: 100x57x18.6mm
  • Color: Black
  • Weight: 160g

Изменения по отношению к предыдущей версии:

  • Power output has been increased
  • Redesigned the LPF circuit:
    • Using the top chips improves the resolution sharply.
    • Makes vocals a little more laid back for classical music and new recordings.
    • Enhanced the treble extension, the timbre sounds more lively.
  • Redesigned gain and volume audio subsystem:
    • update the gain control to support different IEMs, earbuds, headphones.
    • subdivided the volume range to make the sound more accurate and natural.
    • Added separate R|L channel volume control (0.5dB steps)
  • Added the index and classification function for artists.
  • Added L/R channel volume compensation.
  • Introduced new charging unit (Micro-HDMI -> power adaptor -> USB type C)
    • now any USB – USB type C cable can be used with the power unit
  • Button redesign

Основные особенности:

  • Separate power for decoding and amplifying: DTR1+ adapts dual high-density battery customized power system, designed for High-Fidelity while ensuring separation of digital and analog power to eliminate circuit noise from the source, alike an enhanced DAP + Amplifier system but with a minimal path and hard soldered joints with no compromises. The ±8.5V PSU remarkably improves efficiency of clean power supplied to the system, with noticeable qualities in transparency and background noise control without the need to excessively damping the output.
  • EMI shielding: with the precision machining on aviation grade, light-weight aluminum alloy, DTR1 is shielded from EMI disturbance for a cleaner background during play. Precise structural designs with high reliability parts also a patented user interface are combined in pursuit of perfection in sound and optimization of both hardware and software within the design.
  • Custom LinuxOS and Ocelot GUI: DTR1+ runs on a deeply-customized Linux OS audio sub-system which utilize a OSS sub-system 30% higher in efficiency than the ALSA audio sub-system. The customized and optimized decode engine ”Nature” synergize effectively with the Linux OS, decodes in optimal condition and reduces transmission delay. Patented ultra light weight GUI system ”Ocelot”, Customized GAI (Graphics Abstract Layer), GDI (Graphic Device Interface), IAL (Input Abstract Layer), SCM (System Control Module), Audio files indexing system – promises minimal MMI, high speed navigation and supporting up to indexing 160000 songs.

Dethonray Prelude DTR1+ можно приобрести на Amazon: ССЫЛКА

Упаковка и дизайн:

Prelude DTR1+ поставляется в обычной, довольно большой черной коробке Dethonray. Плеер лежит на верхнем мягком слое в специальных вырезах, а зарядное устройство находится под ним. Кабеля USB – USB C в комплекте нет, зато есть краткое руководство пользователя и гарантийный талон. Я бы посоветовал Ансону подумать о добавлении какого-нибудь кейса для столь премиального продукта.

Дизайн не сильно изменился по сравнению с предшественником – чистый, аккуратный, олдскульный и функциональный. Корпус выполнен из алюминия, за исключением задней крышки. И если в DTR1 это была стеклянная панель, то теперь у нас это простой черный пластик с золотыми надписями. Возможно, это и к лучшему: во-первых, крышка уже не треснет при падении, а во-вторых – лучше выдержит деформации, если батарея решит вздуться (надеюсь, что в ближайшее время этого не произойдет. Но со временем все батареи имеют такие шансы). Еще одно преимущество перед предыдущей версией – теперь у нас есть 2 винта сзади, чтобы попасть внутрь корпуса и, как минимум, заменить аккумулятор.

Верхняя и левая грани остались пустыми, а на правой по-прежнему находятся кнопки регулировки громкости и питания, а также слот для SD-карты. Кнопки регулировки громкости и питания были полностью переработаны, все стали крупнее, и теперь работать вслепую стало намного проще, так как средняя кнопка (уменьшение громкости) стала существенно больше остальных.

Нижний край сохранил все элементы – 3,5мм LineOUT, 3,5мм SE для наушников, micro-HDMI и ресет. Зато теперь оба порта 3,5мм имеют элементы декора в виде золотой окантовки.

Лицевая сторона теперь выглядит намного органичнее с более крупными кнопками, декоративными линиями и маркировкой. Центральная кнопка (ENTER) теперь снабжена логотипом Dethonray.

Экран вовсе не изменился, кажется, что сама ЖК-панель точно такая же: 2.32″ TFT-экран. Тип экрана и его разрешение не указаны среди спецификаций, но я предполагаю, что это IPS, примерно 640 × 480 пикселей. По крайней мере, углы обзора нормальные, а тонкие диагональные линии изображения не создают «лестничного эффекта», характерного для экранов с низким разрешением в сочетании с большим физическим размером. Края экрана ~4,5мм, частично скрыты черными контурами, которые визуально сливаются с панелью при выключенном экране. Экран не имеет сенсорного слоя, поэтому все взаимодействие с пользователем происходит с помощью физических кнопок. Считаем, что это большой плюс.

Несмотря на то, что экран далек от современных ЖК-дисплеев, он вполне справляется со своей задачей. Размер достаточен для удобного взаимодействия с пользовательским интерфейсом, шрифты и другая графика достаточно крупные по размеру. Основная и единственная проблема – это максимальный уровень яркости, который довольно низок по сравнению с любыми другими плеерами и едва ли достаточен для борьбы с прямыми солнечными лучами или яркой окружающей средой. Можно пользоваться, но лучше делать это в тени.

В целом дизайн нового DTR1 выглядит более органичным и зрелым. Определенно лучше и привлекательнее, чем первая версия этого плеера. Кроме того, теперь управление стало более удобным благодаря увеличенным кнопкам и их измененной форме.

Устройство в работе:

Прежде всего – новое зарядное устройство: отдельный небольшой блок со светодиодным индикатором состояния, разъемом micro-HDMI и портом USB type C. Теперь мы можем использовать любой кабель USB C для подключения к зарядному устройству от любого адаптера питания 5В или порта USB. Это означает, что DTR1 теперь можно заряжать от ПК/ноутбуков и т. д., Но, насколько я понял, функция передачи данных была упразднена. Нет возможности переписать файлы по кабелю. Не беда, учитывая скорость передачи. Всегда лучше вынимать карту и писать с помощью картридеров или слотов для карт в ноутбуке.

Зарядное устройство работает как повышающий регулятор напряжения и информирует об этом с помощью светодиода состояния. Быстро мигает красным – устройство не подключено, красный постоянно – идет зарядка. Блок значительно нагревается во время использования (~50C), в вот DTR1+ остается холодным во время зарядки. Также хороший знак – нагревательные элементы лучше держать вне корпуса, подальше от основных цепей, аккумулятора и экрана. Полная зарядка занимает около 2 часов, а после этого заряда аккумулятора хватает примерно на 8 часов.

Интерфейс и ОС:

DTR1+ работает под управлением той же версии глубоко переработанной ОС Linux с графическим интерфейсом Ocelot. Ансон проделал большую работу по исправлению ошибок и дальнейшей настройке ОС / интерфейса в течение первых месяцев после выпуска первой версии DTR1, когда активные пользователи начали присылать свои предложения и отзывы. С тех пор эта комбинация ПО остается очень быстрой и стабильной. Ошибок не обнаружено. Время загрузки быстрое, но после каждой загрузки происходит переиндексация базы данных треков. К счастью, для повторного сканирования всех файлов и начала воспроизведения требуется всего ~ 3 секунды. Разработчик утверждает, что это самый быстрый процесс среди всех плееров, вне зависимости от количества файлов на карте.

Структура меню:

  • Main player screen:
    • Playing now screen (current track + navigation through tracks)
      • Long press Select to go to Play options
        • Play options:
          • Return to folder
          • Favorites
          • Delete music
          • Play mode (repeat all, repeat one, shuffle, play one)
          • CUE
          • Play through folders
          • High|Low gain (headphones)
          • Line out gain
          • Filter
          • Idle shut down
          • Delete
    • All Songs (alphabetical order of all audio files)
    • Artists (alphabetical order of artists)
    • Favorites (list of tracks added to favorites)
    • Browse (browse through folders)
    • Settings
      • System information
      • Language (ENG|CHN)
      • Play Mode (repeat all, repeat one, play one, shuffle)
      • Backlight (up to 60 sec and always on)
      • Brightness (up to 100%)
      • Power key to main menu (ON|OFF)
      • CUE (ON|OFF)
      • Play through folders (ON|OFF)
      • Switch track when LCD off (ON|OFF)
      • High|Low GAIN (headphones: LOW|MIDDLE|HIGH|EXTRA HIGH)
      • Line out GAIN (LOW|MIDDLE|HIGH|EXTRA HIGH)
      • Filter (Sharp roll-off|slow roll-off|short delay sharp roll-off|short delay slow roll-off)
      • Channel balance
      • Idle shutdown (up to 30 mins and always ON)
      • Timing shutdown (up to 60 mins and always ON)
      • Database upgrade
      • Reset all settings

Итак, основная недавно представленная функция – это раздельный 4-х ступенчатый GAIN для наушников и линейного выхода. В случае линейного выхода это единственный вариант ограничить или увеличить громкость для активных динамиков или усилителя (если его недостаточно или слишком много). Что касается наушников, обнаружил, что 4 шага – это своего рода много, поскольку MIDDLE уже чист по фону для наушников с низким импедансом, а EXTRA HIGH подходит для всего, что выше 32Ом, в зависимости от типа. Например, планарные наушники Tender 1 имеют сопротивление всего 28Ом, но недостаточно прокачиваются при любом варианте, кроме EXTRA HIGH. С другой стороны, для чистой арматуры в 32Ом – это слишком много…

Информация о треке выводится в битах/кГц на экране, длинные названия обрезаются, если они не вмещаются по ширине. Прокрутки по-прежнему нет. Обложка альбома присутствует.

DTR1+ практически не нагревается даже при декодировании 24бит/192 кГц и полноразмерными накладными наушниками на 50Ом.

Звук:

Протестировано с: Dethonray Tender 1 planar, Oxygen single DD, HiBy Beans IEMs, Audio Technica ATH-M50, усилителем xDuoo MT-602 и т. Д.

Возвращаясь к синергии и финальному выбору: конечно, моим первым и главным намерением было найти лучшую пару для планарных наушников Dethonray Tender 1. Они идеальны во всех аспектах, превосходят любые динамические, гибридные или арматурные модели своим равномерным звучанием, богатым тембром и идеальным разделением инструментов. Проблема только в том, что они очень требовательны к мощности и качеству исходного оборудования. Более того, поскольку природа планаров теряет некоторую разрешающую способность, я хотел видеть в паре мощный и очень детализированный плеер. DTR1+ это лучший кандидат, так как он столь же ровный, передает огромное количество деталей и способен раскрыть весь потенциал этих наушников. Кроме того, как сказал мне Ансон, он дополнительно настроил прошивку плеера, чтобы он соответствовал этим наушникам. Соответственно, большинство моих впечатлений будет построено на паре DTR1 + и Tender 1.

НЧ:

Басы играют важную роль в звуковой картинке DTR1+. Он отлично справляется с выделением контуров низких частот, со скоростью затуханий и переходами. Басы здесь имеют приличный вес и не затеняются другими диапазонами. НЧ отлично проработаны, четкие, но не выделяются, как у предшественника. Продолжительность и количество текстур немного ограничено в пользу точности, скорости и целостности восприятия. Такое воспроизведение НЧ менее стандартное, но довольно интересное. Мидбас идеален, ни слишком яркий, ни слишком темный, естественный, мощный и плотный. Ударные никогда не звучат резко. В целом, низкие частоты DTR1+ звучат более органично и целостно в миксе по сравнению с DTR1.

СЧ:

Если вы когда-нибудь хотели плеер с огромным количеством деталей, прозрачностью и разрешением вокала и инструментов в СЧ – DTR1+ реально рулит. Поражает ощущением дополнительной детализации верхней части средних частот даже с обычными динамическими наушниками. Сочетание с арматурой увеличивает данное восприятие еще больше. Великолепное разрешение и четкость каждого звука. Некоторые плееры более или менее схожи, но тяготеют к теплой тональности и передают меньшее количество деталей в угоду мелодичности. А вот DTR1+ действует иначе – он раскрывает максимум деталей с аналитической ясностью. Это вовсе не означает более тонкий или холодный звук, да и нет здесь склонности к шепелявости – просто новый опыт с высоким разрешением. По сравнению с DTR1 – новая версия получила более объемную середину и стала немного телеснее, что сделало звук еще более сбалансированным, легким и приятным для восприятия. Абсолютно никаких кричащих звуков, пиков или шепелявости, абсолютно ровный и максимально детализированный.

ВЧ:

Это логично, что если средние частоты впечатляют исключительной разрешающей способностью – ВЧ также не подкачают, поскольку часть восприятия СЧ зависит от ВЧ. И это правда – здесь также присутствует впечатляющая детализация , прозрачный и воздушный звук. Высокие частоты не превалируют и не раздражают, в миксе не них нет акцента – отличный баланс с другими диапазонами. Некоторая грубость компенсируется большим количеством деталей и внятным разделением звуков. Изменения с DTR1 незначительны, поскольку продолжительность, детализация и контроль этого диапазона были идеальными в DTR1 и остаются таковыми в DTR1+.

Звук в целом:

Звук Dethonray Prelude DTR1+ можно охарактеризовать как сверх-детализированным, идеально сбалансированным по диапазонам, прозрачным и ровным, с богатыми тембрами и очень спокойной подачей. Разделение инструментов превосходное, что делает DTR1+ лучшим кандидатом для треков с большим количеством инструментов. Подобно внешнему виду, звук повзрослел – стал немного телеснее и еще ровнее, сохранив такое же высокое разрешение.

Лучший опыт – это пара DTR1+ и Tender 1. Плеер вытягивает достаточно деталей для компенсации планарного характера Tender 1, в то время как наушники позволяют еще лучше разделить инструменты, задать приятный тембр СЧ и общую мягкость звука. Именно об этой паре я говорил, когда сказал, что вырос из грубого прослушивания на ходу и хочу сосредоточиться на спокойных вечерних сессиях. Единственный сетап-конкурент, который я смог подобрать это комбинация HiBy R5Pro + лампового усилка xDuoo MT-602 + наушников Tanchjim Oxygen. Но в такой комбинации все-таки не хватает разрешения, зато богатый обертонами тембр создается с помощью ламп MT-602, деликатность с помощью наушников Oxygen, а мощь прокачки за счет выхода R5Pro. Впрочем, получается больше компонентов и почти такой же бюджет…

Заключение:

Никогда не думал, что изначальный плеер Dethonray Prelude DTR1 когда-либо будет повержен. С 2019 года появилось много плееров других брендов, более функциональных и современных, но DTR1 всегда оставался обособленным эталоном детализации и мониторного звучания. И вот выходит его преемник – с улучшенным дизайном, новыми функциями и, что самое главное, отполированным, более плотным и еще более ровным звуком, который сохранил все достоинства, за которые покупатели любили DTR1. Добавьте сюда превосходную синергию с недавно представленными планарными наушниками Tender 1 – и этот комплект становится уникальным объектом вожделения в портативной HI-END среде. Единственный серьезный недостаток это отсутствие поддержки USB ЦАПа, но все остальное в виде MQA или Bluetooth, принадлежит совершенного другому миру и другому сегменту. На данный момент, Dethonray Prelude DTR1+ полноправно и единолично занимает нишу плееров с максимально детализированным, мощным, мониторным звучанием, полностью прозрачным для любого конечного оборудования.

Dethonray Prelude DTR1+ можно приобрести на Amazon: ССЫЛКА

]]>
https://zmarketchangers.com/uk/dethonray-prelude-dtr1plus-ru/feed/ 0 2696
DIVINUS OSTIA – качественные TWS-ы https://zmarketchangers.com/uk/divinus-ostia-ru/ https://zmarketchangers.com/uk/divinus-ostia-ru/#respond Sat, 18 Sep 2021 15:21:15 +0000 https://zmarketchangers.com/?p=2610

По мере того как победоносное шествие TWS на массовом рынке продолжается, даже люди, ориентированные на аудиофильское звучание (например, я), иногда поворачивают свои головы, чтобы убедиться, что беспроводные технологии все еще далеки от совершенства. Но поиск наиболее удобного компромисса для регулярного использования наушников все равно происходит. Большое количество вариантов TWS, которые в настоящее время доступны на рынке, всегда делятся на три сегмента (по крайней мере, в моей голове): утилитарные TWS, музыкальные TWS и беспроводные наушники, которые никогда не станут аудиофильскими (например, Apple EarPods) из-за своих недостатков в физическом исполнении и отсутствии новейших полноценных кодеков. Остальные два типа могут привлечь мое внимание, но с большим количеством «если».

В настоящее время я придумал следующие условия для каждого из двух типов:

Утилитарные TWS: высококачественные вкладыши со съемными кабелями (Ourart ACG и т. д.), в сочетании с высококачественными Bluetooth модулями (FiiO UTWS3 и т. д.). В этом случае мы получаем максимальное качество звука с помощью новейших аудиокодеков, возможность отсоединения и замены наушников, хорошее качество звонков и, наконец, самое главное – вкладыши не создают вакуума и не заставляют вас чувствовать неудобство в течение дня.

Музыкальные TWS: это должны быть высококачественные внутриканалки с новейшими аудиокодеками, с отличной посадкой и эргономикой.

Теперь, когда я определил типы TWS, могу представить новую тему обзора и попытаться определить, к какому типу она принадлежит …

DIVINUS OSTIA (DVT-100) – TWS от нового бренда, с некоторыми интересными отличиями: первое, это корейский бренд (R&D и QC в Корее), второе – они построены на собственном излучателе и третье – они, якобы, более музыкальные чем другие TWS. Вот ссылка на официальную страницу продукта: LINK а вот на бренд: LINK

Характеристики OSTIA:

  • IPX7 (perfectly finished housing protects product from water)
  • Light weight, compact size, total weight 39.1g including charging case
  • Custom designed DV1 driver (6mm DD Driver)
  • Bluetooth 5.0 connection with TWS
  • C-type charging port
  • Wireless charging
  • 20 hours of total usage time, 5 hours playtime per charging
  • Voice assistant
  • Touch control
  • AAC/SBC codec supported
  • In-ear type earphone

АЧХ:

Самым интересным в спецификациях OSTIA является то, что он имеет защиту IPX7 и беспроводную зарядку, встроенную в кредл. Хотя такая в комплект не входит. Кроме того, отсутствие нормальных аудиокодеков заставляет сомневаться в звуковых характеристиках, что и опишу в разделе о качестве звука.

DIVINUS OSTIA доступны к заказу по ссылке: LINK

Упаковка и дизайн:

OSTIA поставляются в довольно маленькой коробке, с нанесением изображения и информации о продукте. Внутренняя часть коробки разделена на две части: крэдл с наушниками и две коробки с аксессуарами. Полный комплект состоит из следующего:

  • крэдл
  • наушники
  • 3 пары силиконовых насадок
  • USB type C кабель

Вместе с этим набором я получил набор пенных насадок и набор звуковых фильтров. Как я понял, это две опции, которые можно приобрести отдельно. Я бы сказал, что фильтры должны быть частью комплекта, поскольку они выступают защитой от пыли и значительно нормализуют звуковые характеристики на высоких частотах …

Кредл и наушники очень компактны и легкие. Пожалуй, самые маленькие из всех, которые проходили через мои руки. Здесь все выполнено из пластика, основным элементом дизайна является полированная пластина с блестящим серебристым логотипом бренда DIVINUS на верхней / лицевой стороне. Внешняя часть кредла оснащена 4-сегментной светодиодной индикацией зарядки, зарядным портом типа C и встроенным шнурком для переноски. Во внутреннем отсеке есть отдельные отсеки L / R с магнитными пинами для зарядки.

Магнитной силы достаточно, чтобы удерживать наушники на месте, когда крышка крэдла открыта, а крэдл перевернут. Несмотря на небольшой вес, емкости батареи крэдла достаточно для 4-х зарядов пары наушников. Учитывая, что наушники могут работать до 5 часов от каждого заряда, это дает в общей сложности около 20 часов воспроизведения.

Корпус наушников OSTIA состоит из двух идеально совмещенных частей. Каждый канал оборудован микрофоном под алюминиевой решеткой, индикацией каналов, многоцветным светодиодом состояния, компенсационным отверстием, контактами зарядки и выводными каналами. Как упоминалось ранее, отверстие канала ничем не защищено и требует установки дополнительных звуковых фильтров. Форма каналов стандартная, что позволяет использовать любые насадки. Лицевые стороны каждого наушника представляют собой сенсорные датчики управления. Все команды перечислены в руководстве пользователя на английском языке. Стоит сказать, что большинство ожидаемых команд реализовано (запуск / остановка, назад / вперед, поднять / положить трубку), за исключением громкости. Это добавляет неудобства, так как громкостью можно управлять только из источника.

Посадка:

Наушники OSTIA обладают хорошей эргономикой и отличной универсальной посадкой. Форсунки достаточно длинные, насадки 3-х размеров, вес очень маленький. Никаких проблем с посадкой даже при активных движениях. Более того, учитывая, что они имеет защиту IPX7 – можно не беспокоится о поте или воде.

В использовании:

Крэдл и наушники полностью заряжаются примерно за 2 часа. Можно заряжать одновременно. Сопряжение инициализируется, когда наушники извлекаются из подставки, а известный источник недоступен для подключения. Выключение происходит, когда наушники возвращаются на место. Каждый канал можно использовать отдельно или в паре. Эта логика работает без сбоев, никаких проблем со смартфонами Xiaomi в качестве источника не возникало. Хотя здесь нет функции многоточечного подключения, что означает, что наушники будут воспроизводить звук только из одного источника одновременно. С другой стороны, они будут хранить несколько устройств в памяти для быстрого подключения к любому предыдущему устройству из памяти.

Сенсорное управление и голосовая помощь работают должным образом, довольно плавно и быстро реагируют. Единственное неудобство может возникнуть при извлечении или помещении наушников в ухе – может произойти случайное однократное прикосновение к лицевой панели, что приведет к запуску / остановке музыки или поднятию / завершению вызова.

Микрофоны хорошо справляются с телефонными звонками. Собеседники слышат хорошо во время звонков в офисе или дома, но жаловались на небольшой шум на улице.

В целом мне нравится как OSTIA выполнены, ощущаются в ушах и работают в повседневных сценариях использования. Прошивка и логика сделаны хорошо, никаких ошибок или недоработок в работе, быстрое и стабильное соединение и плавная замена между каналами.

Качество звука в сравнении…:

Из-за заявленных качеств продукта я ожидал, что OSTIA будут достаточно музыкальными, на уровне с наушниками в комбинации с Bluetooth заушинами или, по крайней мере, с музыкальными TWS-ами, такими как TFZ X1. Похоже, что истина где-то посередине. Bluetooth-заушины, такие как FiiO UTWS3, с поддержкой AptX, имеющие специальный усилитель и построенные на более продвинутых элементах, на несколько шагов впереди OSTIA с точки зрения качества звука, особенно в вытягивании текстур / глубины на низких частотах и точности / продолжительности высоких. Заушины FiiO также обеспечивают больше деталей и общее разрешение по всему диапазону и лучшую динамику / артикуляцию в области мидбаса. OSTIA склонны к более V-образной природе, с чрезмерным акцентом на высоких и низких частотах и отсутствием телесности и естественности в середине. Но учтите, что FiiO UTWS3 использовались в паре с такими именитыми внутриканалками как Hidizs MS2. Такой комплект имеет гораздо более высокую цену и менее удобен в повседневном использовании.

Если сравнивать с TFZ X1 – еще одними музыкальными TWS с очень похожими характеристиками – OSTIA держатся хорошо и имеют некоторые существенные преимущества в звуке и общей производительности. Что касается звука, OSTIA лучше справляется с низкими частотами – продолжительность лучше, басы в целом звучат глубже и отчетливее. Высокие частоты намного ближе по своим характеристикам, но и немного более деликатны, менее резкие и прямолинейные. Средние частоты довольно похожи, сдвинуты назад в обоих случаях и эмоциональны из-за тенденции к верхней части среднего диапазона.

В целом, мой вывод в том, что звука OSTIA довольно далек от лучших проводных динамических внутриканалок, к которым я привык, но их производительность в роли TWS для повседневного использования очень неплоха. Качество звука в таких сценариях вполне достаточно, а самое главное – очень хороший пользовательский опыт.

Еще несколько слов о дополнительных звуковых фильтрах – они необходимы. Высокие без них излишне шепелявые.

Вывод:

Главный вывод для меня это доказательство того, что Bluetooth TWS по-прежнему являются хорошим вариантом для повседневного использования, но еще слишком молоды, чтобы играть на поле проводных внутриканалок по звуку. С другой стороны, OSTIA определенно принадлежит к авангарду TWS с лучшим пользовательским опытом, благодаря своим функциональным характеристикам, отличному качеству исполнения, удобству в работе и приемлемому качеству звука. Они имеет преимущества в звуке и логике работы даже перед некоторыми моделями более именитых брендов, несмотря на небольшой опыт на рынке в целом. Практически безупречная первая попытка, заслуживающая внимания для широкого слушателя и повседневного использования на очень насыщенном массовом рынке. Аудиофилы, конечно, проходят мимо, но менее искушенный слушатель точно оценит совокупность преимущество OSTIA перед конкурентами.

DIVINUS OSTIA можно приобрести по ссылке: LINK

]]>
https://zmarketchangers.com/uk/divinus-ostia-ru/feed/ 0 2610
Dethonray Tender 1 – магнитно-планары: мой окончательный выбор https://zmarketchangers.com/uk/dethonray-tender-1-ru/ https://zmarketchangers.com/uk/dethonray-tender-1-ru/#comments Thu, 15 Jul 2021 07:51:23 +0000 https://zmarketchangers.com/?p=2500

Важное примечание: читайте этот текст только в том случае, если вам наскучили текущие рыночные тенденции и V-образные наушники, которые уже завоевали рынок. А так же, если вы считаете, что у вас уже сформировался вкус и вы стремитесь расслаблено наслаждаться музыкой вместо поглощения ее на ходу, если вы выросли и хотите слушать, слышать и открывать мельчайшие детали и испытывать глубокие эмоции в каждом любимом треке… Все это практически невозможно с трендовыми наушниками, заставляет искать дальше и наконец приведет вас к другому продукту, технологии и выводам, которые я уже сделал в этом обзоре

Dethonray, что это за бренд? Попробую описать исходя из собственного понимания и анализа после нескольких лет наблюдений. В 2019 году я впервые услышал об этом бренде. Мне предложили протестировать первый плеер Dethonray – DTR1 Prelude – с тех пор ставший для меня самым выдающимся по качеству звука в соответствующей ценовой нише. Он был простым по функционалу, но ровным по подаче, очень мощным и ЧРЕЗВЫЧАНО детализированным – совершенно другим и необычайно качественным для своей цены и предназначения. Моя оценка была высока, как и оценки других обзорщиков и будущих владельцев (что гораздо важнее). Собственно, это был один из редких примеров совпадения мнений всех вовлеченных сторон. Что сразу и дало хороший толчок Dethonray на рынке, поставив их продукцию на лидирующую позицию среди конкурентов.

За следующие 2 года Dethonray представила усилитель HP-2, ЦАП/Усилитель Honey H1, мощный ламповый настольный усилитель Listening T1 и два продукта в планах: плеер Prelude DTR1+ и наушники Tender 1. Наушники должны поступить в продажу в июле, а долгожданный DTR1+ – в августе. Время выпуска Tender 1 на подходе и образец уже у меня. Если рассматривать количество продукции, выпущенной брендом за последние 2 года – вроде бы немного…, но, зная их подход, отношение и волю стоящего за ними главного разработчика разрабатывать и производить только качественные продукты – логично, что испытания и полировка занимают очень много времени. В настоящее время Dethonray даже передает свои образцы фокус-группе на тестирование (а не только обзорщикам) за долгое время до выпуска, чтобы собрать отзывы, выполнить дальнейшую настройку и исправить недоработки. Товар поступит на рынок только после этого, даже если будут нарушены предварительные планы реализации. Почти забытый, и единственный ПРАВИЛЬНЫ «инженерный» подход, вместо «маркетинг во главе», который бесит нас из-за количества итераций, прежде чем продукт станет действительно стабильным, и нашей вынужденной роли тестеров по поиску и исправлению проблем.

Dethonray Tender 1 – первые наушники этой марки, тщательно разработанные, построенные и испытанные. Но не только длительный процесс от эскиза до объявления старта продаж необычен, но и выбранная технология. Вместо того, чтобы прыгать в озеро, полное динамических / гибридных / арматурных хищников, ребята из Dethonray решили взять перекладину повыше – магнитно-планарную. Для тех, кто в танке последние сорок лет – магнитно-планарная (также называемая изодинамической, ортодинамической) технология представляет собой золотую середину между широко используемым недорогим и традиционным динамическим подходом, в котором диафрагма управляется потоком электричества через катушку, прикрепленную к ее центру и магнит, и очень дорогой электростатической технологией, в которой катушка и диафрагма представлены в виде тонкой мембраны между отрицательной и положительной пластинами. В первом случае мы получаем дешевую, легко воспроизводимую конструкцию, но минусами являются медленный отклик и неравномерное распределение колебаний по диафрагме, что приводит к значительному количеству искажений и, как следствие, к отклонениям в звуке. Другой крайностью являются электростатические драйверы, которые по-прежнему очень редки и дороги, требуют больше места и еще не уменьшены в размерах. Магнитно-планары, в свою очередь, берут лучшее из обоих миров: более дешевые магниты и принцип катушки от динамического драйвера, но гораздо более сложный и продвинутый состав мембраны.

https://www.howtogeek.com/327846/what-are-planar-magnetic-headphones/

Катушка теперь совмещена с диафрагмой, помещенной между магнитами, и вся поверхность диафрагмы движется, создавая звуковые волны. Какие преимущества перед динамической технологией? – очень быстрое время отклика, переходный звук практически отсутствует и высокая устойчивость к искажениям – все это приводит к более ровному (менее искаженному или ориентированному на определенный диапазон) и гораздо более точному (гораздо лучшая четкость, расслоение и разделение инструментов) звуку. Опять же, наушники этого типа (особенно внутриканальные) довольно редки и дороже по сравнению с динамическими / гибридными / арматурными, но, потратив достаточно времени на тестирование Tender 1, я могу заверить вас, что они действительно того стоят.

Характеристики Dethonray Tender 1:

  • планарная мембрана 10мм
  • Сопротивление: 28ом
  • чувствительность: 98 +/- 3дБ
  • Частоты: 20Гц – 20кГц
  • Номинальная мощность: 5мВт
  • Максимальная мощность: 10мВт
  • Максимальные искажения: 1дБ
  • Разъемы: MMCX

Упаковка и дизайн:

Dethonray Tender 1 были упакованы в довольно большую черную коробку с блестящим серебристым логотипом и названиями, напечатанными на верхней крышке, и наклейкой с характеристиками на тыльной части. Внутреннее отделение состоит из двух слоев: мягкого подиума со специальными вырезами для наушников и отсеком аксессуаров под ним. Содержимое коробки:

  • Tender 1
  • кабель с коннектором 3,5mm
  • 6 пар силиконовых насадок
  • 1 пара вспененных насадок
  • гарантия

Что касается дизайна, наушники Tender 1 – это шедевр, сочетающий в себе аккуратную проработку деталей, эргономичность формы, красоту декоративных элементов и выбор цвета корпуса. Фотографии лишь отчасти передают их реальную красоту.

Основным элементом дизайна является серебряная пластина с логотипом, частично отполированная и отражающая свет, идеально сочетающаяся с шероховатой матовой поверхностью корпуса темно-голубого или синего цвета (в зависимости от угла зрения.

Корпуса изготовлены из двух кусков алюминия с цельной конструкцией выводных каналов, закрытых алюминиевыми фильтрами. Два компенсационных отверстия на канал, индикаторы каналов и позолоченные порты MMCX – все это часть конструкции, не только функциональная, но и аккуратно выполненная для завершенного дизайна. Для меня разъемы MMCX это единственный незначительный недостаток Tender 1. Такие разъемы легче сломать по сравнению с типом «2pin», особенно при частой смене кабеля. С другой стороны, MMCX поворачиваются вокруг своей оси, что делает посадку в ухе более комфортной.

Поcадка – вообще не о чем беспокоиться, она почти идеальна, как и у всех других наушников такой формы. Эргономика отличная, с комплекте богатый выбор разных насадок, посадка плотная.

Кабель заслуживает несколько отдельных слов:

  • Материал: 4N серебро
  • Структура: Litz тип 4
  • Жилы: 35
  • Толщина: AWG 27
  • Диаметр: 1,3мм на 1 плетение
  • Происхождение серебра: Китай

Любопытно, что все эти данные относятся к такому аксессуару, как аудиокабель. В любом случае, можно сказать наверняка, что кабель выглядит довольно толстым, имеет хорошую защиту от перелома с обеих сторон, оснащен гибкими дужками, алюминиевыми корпусами джека и разъемов, а еще есть индикаторы каналов. Возможно, в будущем Dethonray рассмотрит возможность добавления балансного кабеля или универсального кабеля со сменными разъемами. В моих тестах я использовал стоковый кабель и балансный кабель от Penon.

Чтобы подвести итог, прежде чем перейти к впечатлениям от звука: Tender 1 – самые красивые и одни из наиболее качественно изготовленных наушников. У меня почти 100 разных популярных моделей, и лишь немногие из них имеют такое хорошее сочетание материала, формы, дизайна и посадки.

Звук:

В отличие от стандартной структуры своих обзоров, Tender 1 требуют некоторого дополнительного описания используемого оборудования. Во-первых, магнитно-планарная технология по своей природе энергоемка и требует от источника бОльшего потенциала мощности, чем любые динамические или арматурные устройства. Более того, они просто жаждут высокого качества записи (объясню чуть позже). Что касается достаточного количества мощности, несмотря на вполне обычные значения чувствительности / импеданса, Tender 1 требуют как минимум 200мВт при 32Ом на выходе. Чем больше мощности у источника, тем лучше он раскрывает потенциал этих наушников.

Во-вторых, верите вы или нет, но для того, чтобы эти наушники звучали наилучшим образом очень важно провести процессе прогрева в течение 10 и более часов. Просто оставьте их играть на средней громкости в течение этого времени перед первым использованием. Раньше я относился к такому подходу скептически, но Tender 1 действительно звучат лучше (шире и мягче) со временем.

Наконец, мое оборудование для тестирования было: плеер Hidizs AP80 + усилитель xDuoo XD05 Plus (выходная мощность 1Вт, очень большая звуковая сцена) / усилитель Hidizs DH80 (210мВт мощности, нейтральный, требует установки GAIN на MID/HIGH). Почему это оборудование – просто потому, что плеер и усилитель Hidizs популярны, а усилитель xDuoo наилучшим образом соответствует требованиям самих наушников.

Теория и описание этой технологии гласит, что магнитно-планарные драйверы хуже воспроизводят глубокие басы, чем динамические диафрагмы. Это могло бы стать провалом, но не наушников Tender 1. Похоже, что Dethonray потратили много времени на этот аспект, чтобы опровергнуть такое утверждение. Единственное, что может напомнить о выбранной технологии – это то, что искажения низких частот начинаются раньше, чем на средних / высоких частотах при высоком уровне GAIN + большой громкости. Поддержание приемлемого уровня громкости позволяет получить глубокие, очень подробные, идеально очерченные басы, с отличным разделением и экспозицией. Тугие и быстрые, раскатистые, медленные и глубокие – зависит только от композиции, а не от ограниченности технологии. Мидбас тоже приличный – быстрый, динамичный, мощный и плотный. Яркий или темный, зависящий от желания автора, а не от собственной интерпретации. Кроме того, экспозиция и количество баса значительно увеличивают ширину звуковой сцены, добавляя ощущение достаточного объема и пространства.

Средние частоты очень гладкие, нежные и теплые, при этом детализированные и естественные. Никаких признаков крикливости или шепелявости в верхней части, никаких резких пиков в женском вокале и струнных инструментах. Расслоение и разделение частот здесь отличные – все на своих местах, не смешивается, не затеняется. Вокал богатый, насыщенный и эмоциональный, но главным достоинством является то, что мужской и женский вокал звучат равномерно, детально и открыто, расположен в одной плоскости (в отличие от V-образных наушников с сильным акцентом на верхних средних частотах и потерей деталей на звучании нижней их части). Очень естественная, нежная, бархатная и линейная середина.

Несмотря на преобладающую теплоту, высокие частоты остаются яркими. Только представьте себе наушники с приятным акцентом на НЧ, естественными средними частотами и достаточно яркими ВЧ, напоминающими арматуру, и вы поймете, на что способны Tender 1. ВЧ искрящиеся, с отличной продолжительностью и огромным количеством деталей. Как и в случае с хорошими арматурными наушниками, вы не почувствуете, что верха резко обрываются, как это происходит во многих динамических моделях. Кроме того, Tender 1 добавляют телесности каждому звуку, что делает их менее холодным и искусственным, но в то же время более естественными.

Суженная звуковая сцена, в силу выбранной технологии, могла тоже стать камнем преткновения если бы Dethonray не преодолел этот недостаток всеми возможными способами. Как я уже упоминал, тщательная настройка низких частот и идеальное разделение инструментов позволяют сделать сцену умеренно большой. В результате Tender 1 кажутся довольно стандартными, не удивляя, но и не разочаровывая в этом аспекте. Кроме того, с конкретными источниками, типа XDuoo XD05Plus, создающими очень большую звуковую сцену, Tender 1 определенно открываются и двигают границы магнитно-планарной технологии.

Дополнительно, касаемо качества аудио. Поскольку данная технология гораздо более показательна с точки зрения количества извлекаемых и передаваемых деталей – чем лучше качество на входе, тем лучше результаты. Наушники Dethonray легко выявят все недостатки треков низкого качества.

Сравнение: а сравнивать и не с чем. Динамические наушники смешивают звуки и диапазоны, не способны по ВЧ, а не такие линейные и естественные в середине. Арматурные более пронзительные и искусственные, ничего не могут предложить на НЧ. Гибриды – самые близкие, но им все еще не хватает деликатности, мягкости и гладкости СЧ и естественности, телесности ВЧ.

Заключение:

Похоже, что для меня это финиш. Почти сотня пар наушников – динамических, арматурных и гибридных, всего с парой-тройкой очень хороших представителей каждой технологии… Но все они не смогли ничего противопоставить магнитно-планарным Tender 1. Шанс у всех был выиграть за счет бОльшей звуковой сцены, но даже этот момент был до блеска отполирован Dethonray. Им абсолютно нечем крыть Tender 1 – это совершенно другой мир с гораздо более высокими ставками. А так как вариантов в этом мире мало – наушники Tender 1 просто обречены на успех. В цифрах это будет напрямую зависеть от того, сколько аудиофанов выросли до аудиофилов с созревшим вкусом и желанием спокойно насладиться звучанием любимой музыки. Я как раз в этой точке… Dethonray Tender 1 – единственная подходящая модель внутриканальных наушников, удовлетворяющая моим ожиданиям и подтверждающая понимание идеального звучания.

Наушники Dethonray Tender 1 IEMs можно приобрести на Amazon: ССЫЛКА

Официальный сайт Dethonray: ССЫЛКА

]]>
https://zmarketchangers.com/uk/dethonray-tender-1-ru/feed/ 3 2500
Hidizs S3Pro – крошечный USB ЦАП с поддержкой MQA https://zmarketchangers.com/uk/hidizs-s3pro-ru/ https://zmarketchangers.com/uk/hidizs-s3pro-ru/#respond Mon, 28 Jun 2021 17:15:29 +0000 https://zmarketchangers.com/?p=2427

Похоже, что компания Hidizs в этом году на марше по выпуску новых устройств. Целая кучка USB ЦАП/усилителей и несколько пар наушников. Большинство продуктов либо стали бестселлерами, либо, по крайней мере, пополнили ряды лидеров рынка. Последним анонсом был S9Pro – более мощная и обновленная версия ультрапортативного ЦАП/усилителя S8/S9, который выиграл в нескольких опросах владельцев в соцсетях как одно из наиболее сбалансированных и функциональных устройств. Страсти еще не утихли, а Hidizs уже анонсировали S3Pro со свежим дизайном и поддержкой MQA. Это и есть тема моего сегодняшнего обзора.

Что отличает S3Pro, к напримеру, от S9Pro? Наиболее очевидные отличия: значительно меньший и более удобный форм-фактор, который с бОльшей вероятностью поместится в любой карман, и поддержка 8x MQA, которой не было в S8/S9/S9Pro. Остальные функции довольно схожи, некоторые из параметров более продвинуты в старых сериях, но только одно действительно важное преимущество – максимальная выходная мощность. Напомню, S9 выдавал 90мВт @ SE / 120мВт @ BL выходах (при нагрузке 32Ом), в то время как S9Pro прыгнул аж до 100мВт @ SE и 200мВт @ BL выходах. Очень впечатляюще для таких размеров. Так же S9Pro поддерживает DSD до 512 и PCM до 32бит/768кГц. Теперь давайте посмотрим на характеристики S3Pro:

  • ЦАП: ESS9281C PRO
  • DSD: до 128
  • PCM: до 32бит/384кГц
  • MQA: до 8X (Tidal Masters, HiBy Music…)
  • Тип подключения: type-C, переходник на USB-A
  • LED: индикация частоты дискретизации
    • Выход: 3.5мм SE, поддержка микрофона и пульта
    • Параметры выхода:
      • Мощность: 55мВт @ 32Ом
      • Частоты: 20Гц – 40кГц
      • Соотношение сигнал/шум: 117дБ
      • Разделение каналов: 70дБ
      • Уровень гармонических искажений/шум: 0.0008%
  • Размеры: 20мм (диаметр), толщина 10мм
  • Вес: 6гр
  • Сертификация Hi-Res audio

Скидка 10% на любое устройство из магазина Hidizs по нашему промокоду: ZMCR10

Hidizs S3Pro уже запущен на Kickstarter: ССЫЛКА

Устройство также появится на предзаказе на официальной странице: ССЫЛКА

Итак, разница в выходной мощности очевидна, но даже 55мВт при 32Ом это все еще в 2 раза больше, чем выход обычного смартфона… В любом случае, в таком сравнении между S3Pro и S9Pro виден очень разный таргетинг – один сделан для максимальной универсальности + потоковых сервисов, а другой, более мощный, чтобы получить максимальное качество из офлайновой коллекции музыки.

S3Pro: упаковка и дизайн:

Hidizs S3Pro прибыл в идеальном состоянии, без повреждений. Этому поспособствовало то, что на этот раз компания Hidizs использовала жесткую пластиковую коробку с картонной обложкой. Пластиковую коробку в дальнейшем можно использовать как надежный кейс для переноски и хранения устройства. Внешняя обложка содержит все необходимые технические данные, данные производителя и изображения продукта на лицевой стороне.

Комплектация:

  • S3Pro
  • переходник USB-A
  • Пластиковый кейс
  • Инструкция, гарантия

Небогато, даже нет клипсы для одежды. С другой стороны, основное предназначение этого устройства полностью покрывается комплектацией, за исключением адаптера Lightning для пользователей iOS. При чем, такой переходник существует в виде кабеля Lightning – Type-C, который Hidizs разработал для S8/S9/S9Pro, но он бесполезен для S3Pro, поскольку кабель у устройства несъемный. Надеюсь, что Hidizs выпустит соответствующий адаптер в аналогичном форм-факторе для поклонников iPhone.

Что касается дизайна и выбора материалов: S3Pro полностью выполнен из алюминия, выглядит прочным и надежным. Мой образец в цвете «оружейный металл», но будут и другие варианты цвета на выбор. Основную роль в дизайне S3Pro играют круглые концентрические круги, расходящиеся от центра со светодиодным индикатором частоты дискретизации наружу лицевой стороны. На обратной стороне ничего нет, а вывод SE расположен на торце. С противоположной стороны торца интегрирован двухжильный кабель, состоящий из 60 OFC жил, оканчивающимся разъемом Type-C в алюминиевом корпусе.

Кабель достаточно толстый и дополнительно оснащен защитой от излома. И да, S3Pro очень маленький, размером с монету в один цент, и только его значительная толщина выдает природу плотно напакованого высокотехнологичного устройства. Небольшие размеры намного проще разместить в кармане вместе со смартфоном. Необходимости в дополнительной клипсе для одежды не вижу, как в случае с S9. При подключении к смартфону S3Pro больше похож на простой кабель для наушников с большим алюминиевым разветвителем или дизайнерской фурнитурой, чем на отдельное устройство.

В целом дизайн у S3Pro отличный. Он изготовлен из прочного материала, отлично выглядит, идеально собран, имеет встроенный светодиод, показывающий частоту дискретизации, и очень маленькие размеры для столь функционального устройства.

Устройство в работе:

Подобно серии S8/S9, этот ЦАП требует подключения интерфейса type-C к смартфону или ПК c адаптером USB-A из комлпекта. Для смартфонов на базе Android требуются приложения, которые реализуют функцию USB OTG и принудительно передают аудиопоток в S3Pro. Например HiBy Music, UAPP и т. д., или потоковые сервисы, такие как Tidal с поддержкой MQA, для использования S3Pro в качестве процессора развертывания. Я опробовал все функции с Xiaomi Redmi Note 8Pro под управлением Android 10 и HiBy Music V4.1.0 b.5546 и не обнаружил проблем в согласованности и логике работы. Переключение между различными типами, контейнерами, качеством и форматами треков, изменение громкости, переподключение – не вызывали проблем. Текущая прошивка стабильна и надежна. Не уверен, будут ли доступны какие-либо обновления в будущем, но чего я действительно ожидаю от Hidizs, так это выпуск драйвера ASIO под Windows 10/11 чтобы иметь полный контроль над конечным качеством при подключении к ПК. S3Pro нативно распознается ОС Windows как USB DAC, не имеет явной задержки звука, но позволяет использовать только WASAPI в Foobar.

Одна набольшая недоработка замечена со стороны светодиода – да, его свечение цветами синхронизировано с частотой дискретизации, но когда больше 5 секунд ничего не проигрывается – светодиод S3Pro гаснет. Z бы предпочел наличие индикации состояния режима «ожидания», чтобы знать, что устройство правильно подключено и потребляет заряд аккумулятора смартфона.

Как обычно с такими устройствами, не забудьте установить более низкий уровень громкости в приложении после подключения S3Pro к любому устройству, поскольку громкость может оказаться на максимуме при первой подаче питания. Чтобы регулировать громкость в режиме DSD по PCM или DSD с помощью приложения HiBy Music, регулятор громкости должен быть установлен на «Аппаратная громкость» в Настройках -> «Режим громкости», а регулятор громкости USB-устройства должен быть разблокирован (настройка выхода USB -> USB Блокировка громкости звука -> Разблокировать).

Теперь по-поводу прошивки. Прежде всего, S3Pro возвращает нас в дни когда были представлены первые переходники Hidizs серии Sonata – разные версии прошивки для разных целей. Но теперь, вместо разных путей обработки сигнала, разные версии прошивки S3Pro будут охватывать 3 стиля настройки звука. По умолчанию используется «Тональный баланс», тогда как две других (больше ВЧ или больше баса) можно будет загрузить из раздела поддержки сайта Hidizs и залить на устройство. (Интересная функция, которая требует продолжения доработки со стороны Hidizs чтобы позволить пользователям настраивать звук по своему вкусу и заливать прошивки в устройство в каком-то специальном приложении для смартфонов.)

Так же, стоит отметить, что корпус S3Pro заметно нагревается во время обработки звука до уровня ~47°C. Похоже, что внутри тесновато и алюминиевый корпус играет основную роль в отводе накопленного тепла.

Звук:

В общем и целом – понравился. Тестировал c разными достаточно нейтральными наушниками типа Hidizs MS1/MS2, и сопротивлением до 32Ом. При такой комбинации и загруженной “сбалансированной” прошивкой мощности выхода вполне достаточно для качественной прокачки на высокой громкости (половина уровня). Если крутить более половины громкости – начинаются заметные искажения в звуке вызванные нехваткой мощности – звук громче становится, но качество на ВЧ и мидбасе начинает страдать. Соответственно, можно сделать вывод, что проблем с наушниками вплоть до ~32-50Ом не будет даже в шумных местах. Более тугие нагрузки лучше подойдут для спокойного прослушивания в тихих условиях.

При том, что прошивка сбалансированная, даже в ней хорошо ощущается (именно ощущается) басовая часть, существенно влияющая на размер и объем сцены. Бас выражено глубокий, хорошо очерченный и не забивающий остальные частоты. Мидбас мощный и динамичный, с отличной атакой и умеренной яркостью подачи – не слишком звонкий и не разрушающий общего впечатления баланса частот. Середина полновесная, немного “жирная” за счет нижней части диапазона, что, скорее, в плюс (уж точно не сухая или кричаще-тонкая). ВЧ чистые, но упрощенные по детализации – звучат разборчиво и слух сибилянтами не режут, но и не изобилуют подробностями. Общая детализация (разрешение), как и размеры сцены, средние – ни разочарований, ни восторгов, но вполне достойно для устройства такого типа. Лучше чем на смартфоне, но хуже чем в хорошем плеере в сегменте 100-200 баксов.

В итоге, по звуку все очень неплохо, особенно учитывая предназначение и размеры устройства. Для прослушивания стриминговых сервисов с заметно лучшим качеством звука и прокачкой чем со смартфона – более чем достаточно.

Заключение:

По правде говоря, для меня лично достаточно сложный выбор, что именно хотелось бы приобрести из множества USB type-C ЦАП/усилителей Hidizs серии “S”. S9 и его Pro версия оснащены балансными выходами и имеют впечатляющую выходную мощность, зато в S3Pro реализована поддержка MQA. Правильный выбор явно должен быть связан с образом жизни и личными предпочтениями в музыке. Максимальная мобильность и постоянное желание ориентироваться в текущих музыкальных тенденциях определенно больше подходят Hidizs S3Pro в связке с потоковыми сервисами, а вот S9/S9Pro ближе к спокойному, вдумчивому использованию для сформировавшегося вкуса и музыкальной коллекции. Если рассматривать S3Pro по отдельности – это ультрапортативный представитель современных технологий в области Hi-Res аудио, полностью выполняющий своё предназначение и обеспечивающий более качественный звук, чем смартфон или ПК. Учитывая заявленную стоимость и характеристики, считаю, что Hidizs удалось сотворить еще одного лидера в когорте успешных устройств для любителей качественного портативного аудио.

Hidizs S3Pro уже запущен на Kickstarter: ССЫЛКА

Скидка 10% на любое устройство из магазина Hidizs по нашему промокоду: ZMCR10

Устройство также появится на предзаказе на официальной странице: ССЫЛКА

]]>
https://zmarketchangers.com/uk/hidizs-s3pro-ru/feed/ 0 2427